Lamborghini Diablo GTR є однією з рідкісних та екстремальних моделей італійської компанії. Було випущено 30 екземплярів цієї моделі, один із них і виставили на продаж.
Пропонований екземпляр Diablo GTR знаходиться в ідеальному стані. Спочатку він був пофарбований у відтінок Giallo Evros, а пізніше його перефарбували у колір Blu Metallic. Цей автомобіль має багатий гоночний родовід, включаючи виступ у серії Lamborghini Supertrophy 2001 року, де піднявся з 18-го на 6-е місце за одну гонку. Після всіх перемог йому провели повну реставрацію і зараз він знаходиться у музейній виставці Curated Vintage Supercars (Майамі, Флорида, США).
Diablo GTR орієнтований на трек. Він оснащений 6,0-літровим двигуном V12 потужністю 590 к.с., який працює в парі з п'ятиступеневою механічною коробкою передач і дозволяє суперкару розвивати швидкість до 340 км/год. Цю модель можна дізнатися серед інших представників сімейства Diablo зі спортивного дизайну з масивним заднім крилом, прикріпленим до рами для оптимальної притискної сили, повітрозабірника на даху та повітроводів NACA над фарами.
Салон гоночного Diablo GTR позбавлений розкішних деталей. Його кабіна оброблена карбоном, встановлені ковші та каркас безпеки. Навіть такі функції як вікна, що опускаються, замінені розсувними панелями для максимального зниження ваги. Кнопка Antifire Device нагадує, що це авто створено для гонок, а не для міських доріг. Вартість суперкара на сайті не вказана, але очікується, що за нього виручать близько 1,3 млн. доларів і автомобіль стане окрасою якоїсь приватної колекції.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
