Шведська компанія Candela продемонструвала можливості електричного човна C-8 на підводних крилах. У реалізації цього проєкту їй допомагає Polestar. Як повідомляється, C-8 використовує акумуляторний блок ємністю 69 кВт•год від стандартного одномоторного Polestar 2 та технології швидкісної зарядки.
Очікується, що Candela C-8 зможе долати до 105 км на крейсерській швидкості 41 км/год. Зі слів розробників, швидкість їхнього човна у два-три рази більша ніж у будь-якого іншого електричного катера.
Розвивати такі швидкості C-8 допомагають двигун із прямим приводом та керовані комп'ютером підводні крила. На мілководді та під час стоянки елементи конструкції крила складаються, розташовуючись уздовж корпусу. Під час руху розкриваються, піднімаючи човен із води й тим самим знижуючи опір та підвищуючи ефективність.
Candela пропонує C-8 у трьох варіантах: з лобовим склом, жорстким дахом та навісом над головами пасажирів. У каюті під кабіною передбачені спальні місця для двох дорослих та двох дітей.
Як стверджують у компанії, наразі вже зібрано понад 150 замовлень на C-8. Постачання клієнтам очікуються навесні 2024 року. У 2023 році шведи планують показати катер-таксі P-8 Voyager та електропаром P-12. Обидва використовують електричну технологію на підводних крилах.
Раніше Candela випускала електричний човен C-7 із дальністю ходу 93 км на крейсерській швидкості 37 км/год. Тираж склав 32 екземпляри. Виробництво завершилося 2021 року.
-
Подія 12 липня 2026 21:00Як у Львові виготовили мікроавтобус із пластиковим кузовом (ФОТО) -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
