Opel Rocks-e — електричний квадрицикл, адресований молодіжній аудиторії. Він являється клоном французького Citroen Ami, а найближчим часом до них приєднається італійський Fiat Topolino. Незважаючи на скромний цінник (від 8 714 доларів) і можливість їздити без посвідчення водія, Rocks-e не користується великою популярністю.
Виправити ситуацію мав конкурс конверсій Rocks-e Design Hack, організований Opel восени минулого року. У ньому брали участь молоді дизайнери. Ім'я переможця оголосили у грудні. Ним став німецький дизайнер Лукас Венцхефер, який перетворив Rocks-e на екстремальний позашляховик Rocks e-Xtreme.
На крихітний сіті-кар поставили захисний трубчастий каркас з додатковими фарами та величезне заднє антикрило від гоночного Opel Vectra GTS V8 DTM початку 2000-х років. Розширені колісні арки та інші елементи кузова надруковані на 3D-принтері. Завдяки новим трисекційним фарам та чорному глянцевому покриттю фірмовий Opel Vizor виглядає більш стильно. Дорожній просвіт у Rocks e-Xtreme утричі вищий, ніж у серійного електромобіля. Стандартні колісні диски взуті у «зубасті» позашляхові шини.
Силова установка стокова: електродвигун потужністю 8 к.с. та батарея ємністю 5,5 кВт•год. Паспортний запас ходу Opel Rocks-e — 75 км. Максимальна швидкість обмежена на 45 км/год.
Планів щодо серійного або навіть дрібносерійного виробництва Opel Rocks e-Xtreme у компанії немає. Єдиний втілений у металі «екстремальний» Rocks-e вирушить у світове турне, щоб привернути увагу до моделі та електромобілів загалом.
-
Подія 12 липня 2026 21:00Як у Львові виготовили мікроавтобус із пластиковим кузовом (ФОТО) -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
