У 1900 році інженер Вільгельм Майбах і син Готтліба Даймлера – Пауль створили нову, прогресивну на ті часи модель автомобіля під назвою Mercedes. Вона мала компоновку, що стала згодом класичною: двигун рідинного охолодження розміщувався спереду, а тягові колеса – ззаду.
Перед мотором було встановлено радіатор стільникової конструкції. Цікаво, що він складався з труб прямокутного, а не круглого перетину. Це давало змогу зменшити кількість води вдвічі — до 9 л. Робочий об'єм 4-циліндрового двигуна становив 5913 см куб., а потужність 35 к.с. Крутильний момент через шестеренчасту 4-ступінчасту коробку передач передавався на задню вісь через ланцюговий привід.

Порівняно з однокласниками машина мала нижчий центр ваги і збільшену довжину. Кузов був відкритий, спершу двомісний, спортивного типу, але потім став суто пасажирським, розрахованим на чотирьох осіб.
На "тижні перегонів у Ніцці" (Nice Race Week) в березні 1901 року цей автомобіль домінував. Максимальна його швидкість досягла 86 км/год, а середня — 51,4 км/год.
У Франції комерційні інтереси фірми Daimler представляв австро-угорський консул у Ніцці і бізнесмен Еміль Еллінек. Він порахував, що новому автомобілю для успіху на ринку потрібна і нова, ефектна назва. А у його старшої дочки було красиве іспанське ім'я Мерседес. Зрештою машину так і нарекли.
Назва сподобалося публіці, а тому наступні моделі фірми теж її отримали. А після злиття з компанією Benz в 1902 році, автомобіль почав носити марку, що існує і понині — Mercedes-Benz.
Для нової марки придумали і нову, ефектну емблему — трипроменеву зірку. Існує думка, що її промені символізують трьох людей, причетних так чи інакше до створення марки: Вільгельма Майбаха, Еміля Еллінека і, звісно, дочки Мерседес. Ці промені трактували і інакше: як символ трьох стихій, де використовувалися мотори марки Mercedes, — на землі, на воді і в повітрі.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію