У цей день, 23 листопада 1919 року дев'ятнадцятирічний Енцо Феррарі, згодом знаменитий італійський гонщик, конструктор і підприємець - вперше в житті взяв участь в автомобільних змаганнях. Це була нелегка гірська гонка в Пармо Паджіо ді Берчето, і дебютант показав дуже непоганий результат: він посів 4-е місце в трилітровому класі.
Виступав Енцо за кермом автомобіля фірми С.М.N. Машина моделі 15/20 під стартовим номером «29» мала 4-циліндровий 2,3-літровий мотор.
Фірма С.М.N. (Construzioni Meccaniche Nazionali) була заснована в Мілані в 1919 році групою бізнесменів, які придбали завод у автобудівної компанії De Vecci & C., що опинилася в скрутному економічному становищі. Однак і нова компанія проіснувала не так вже й довго: її підприємства скупив на корені наприкінці 1923 року відомий виробник - фірма Piaggio.
Що стосується Енцо Феррарі, то він ще в 1920 році перейшов працювати на фірму Alfa-Romeo. Там він протягом трьох років активно виступав у змаганнях за кермом спорткарів цієї марки і став одним з лідерів заводської команди. У 1924 році Енцо Феррарі став переможцем низки престижних перегонів і за успіхи в автоспорті був нагороджений орденом «Корона д'Італьяна».
Вже в ці роки на машинах гонщика з'явилося зображення здибленого коня - згодом знаменитої емблеми фірми Ferrari. Історія її дуже цікава. Як відомо, традицією середньовічних лицарів було поміщати на своєму щиті герб переможеного противника. По-своєму продовжив її в роки Першої світової війни знаменитий італійський льотчик-винищувач Франческо Баракка. Він запозичив емблему у збитого німецького льотчика родом зі Штутгарта - саме стрибучий кінь був на гербі цього міста.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
