Віктор Осепчуков 1952 року очолив конструкторське бюро Львівського автозаводу, де під його керівництвом молодий колектив ентузіастів створив визначний для свого часу автобус ЛАЗ-695. Ця машина започаткувала цілу родину автобусів цієї марки.
1957 року на московському автозаводі перейшли на серійний випуск нового автобуса середнього класу ЗІЛ-158. Але потреба у таких машинах перевищувала можливості підприємства. І столичні чиновники, не мудруючи лукаво, вирішили зберегти на виробництві й попередню модель – ЗІС-155. Останню збиралися передати на завод до Львова, де тоді збирали автокрани.
Проте головний конструктор підприємства Віктор Осепчуков аж ніяк не горів бажанням випускати стару модель. І в рекордні терміни було оперативно розроблено зовсім нову машину – ЛАЗ-695. Вона явно перевершувала не лише ЗІС-155, а й московську новинку – ЗІЛ-158.
На ті часи машина відрізнялася досить прогресивною конструкцією. Замість традиційної рами був застосований кузов з несівною основою, яка була зварною фермою з труб прямокутного перерізу.
Автобус мав також оригінальну передню підвіску. У ній крім листових ресор були використані похилі гвинтові пружини. Завдяки такій конструкції жорсткість підвіски змінювалася у відповідність до навантаження, а це забезпечувало високу плавність ходу – незалежно від того, чи їхав автобус напівпорожній, чи був забитий під зав'язку.
Машина відрізнялася від ЗІЛ-158 до того ще й набагато сучаснішим дизайном. Кузов за модою того часу мав витончені заокруглені форми та велику площу скління, включаючи скати даху. Щоправда, тут не обійшлося без впливу відомої німецької моделі того часу – Magirus-Deutz O 6500.
Конструкція автобуса постійно вдосконалювалася. Вже 1958 року було посилено кузов, покращено гальма та опалення. Двері отримали пневматичний привід замість механічного. А на даху в задній частині кузова з'явився ефективний повітрозабірник, який забезпечував подачу до більш чистого повітря. До речі, на модельі встановлювалася «шістка» ЗІЛ-158Л (5,5 л), яка розвивала 109 к. с. та розганяла автобус до 65 км/год.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
