Як автомобіль із королівським титулом розійшовся двомільйонним тиражем

06 березня 2024, 21:00
Як автомобіль із королівським титулом розійшовся двомільйонним тиражем

Цього дня, 6 березня, 68 років тому в Парижі, у палаці Шайо (Palaise de Chaillot) відбулася презентація новинки - автомобіля Renault Dauphine. Примітно, що цей захід, який зібрав понад 20 тис. відвідувачів, відкрився за чотири дні до початку роботи Міжнародного Женевського автосалону. Видно, фірма Renault вирішила зіграти на випередження: адже на закордонній виставці її дітище могло загубитися серед інших прем'єр.

Роботи над створенням моделі велися довго та ретельно. Перший прототип почали випробовувати ще 24 липня 1952 року. Тестували машину з використанням найновішого обладнання, розробленого самою фірмою Renault. Пробні поїздки заради секретності проводили лише вночі. Потім протягом трьох років машину доводили, а її прототипи накатали загалом понад 3 млн км.

І лише наприкінці 1955 року на новозбудованому заводі у місті Флен почалося серійне виробництво машини. Але й тут показувати її особливо не поспішали та відтягли презентацію до березня наступного року.

Цікаво, що це авто спочатку хотіли назвати Corvette. Але тут французів випередили американці: вони дали це ім'я одній з новинок Chevrolet. І тоді керівництво Renault звернулося до вітчизняної історії. Вибір зупинили на слові Dauphine (Дофін). Це був титул, який свого часу носив прямий спадкоємець королівського престолу. І так уже вийшло, що машина з цією історичною назвою сама увійшла до історії – як перший французький автомобіль, випущений «тиражем» понад 2 млн. од.

Що ж являла собою модель Renault Dauphine? Це був автомобіль малого класу, з кузовом несучого типу, який, що характерно, випускався тільки в одній версії - 4-дверний седан. Дизайн, на відміну від попередника – Renault 4CV, був досить сучасний, з приємними округлими формами та характерним повітрозабірником перед заднім крилом.

Як і у попередньої моделі, 4-циліндровий двигун рідинного охолодження розташовувався ззаду. Але робочий об'єм його був більшим – 845 см куб. замість 748 см куб. Відповідно зросла і потужність, причому досить суттєво – з 21 до 30 к. с. Піднялася й "максималка" - з 95 до 115 км/год. Потрібно сказати, що у невеликих кількостях випускалася і спортивна версія – Dauphine Gordini. Її двигун був форсований до 49 к. с., що забезпечувало максимальну швидкість 145 км/год.

У всіх автомобілів Renault Dauphine коробка була механічною, 3-ступеневою. Цікаво, що для полегшення роботи з нею можна було замовити електромагнітне автоматичне зчеплення марки Ferlec. Підвіска всіх коліс була незалежна, важільно-пружинна, гальма – барабанні.

Автомобілі Renault Dauphine випускали більше десяти років – з 1956 до 1967-го. За цей час було виготовлено 2 млн. 120 тис. 220 машин.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз