Як був запатентований перший автомобіль із пластмасовим кузовом

13 січня 2024, 18:00
Як був запатентований перший автомобіль із пластмасовим кузовом

Генрі Форд 13 січня 1942 року подав заявку на свій патент US 2269451 на автомобіль із пластмасовим кузовом. Родзинка винаходу полягала в тому, що пластмаса використовувалася не тільки для дверей і бортів, але також і для даху, капота та інших «відкритих панелей».

Конструктор виділив такі переваги нового матеріалу як легкість, безшумність, економічність у виготовленні (з соєвої олії), а також простоту заміни у разі аварії.

При цьому Генрі Форд вказував і на недоліки – пластмасові панелі були структурно не здатні витримувати навантаження, якщо їх використовувати за принципом кузова. Тому він розробив сталевий просторовий каркас, який і мав приймати він усі навантаження незалежно від зовнішніх панелей.

Свою ідею Генрі Форд втілив у першому світі пластиковому автомобілі ще раніше, представивши «живу» машину громадськості 13 серпня 1941 року. Вона вийшла майже на третину легшою за сталеву. У розпал Другої світової війни, коли відчувалася нестача сталі, розробка автомобілів із кузовом із альтернативних матеріалів була дуже актуальною.

Зазначимо, що першим масовим автомобілем із кузовом із пластмаси стала мікролітражка Р70, випуск якої розпочався 1955 року в німецькому місті Цвікау.

slider_image_202836
slider_image_202837
slider_image_202838
Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз