Влітку 1985 року на заводі в Хейзелвуді, штат Міссурі стартувало виробництво першого мінівена Ford – моделі Aerostar. Машина отримала дуже добре опрацьований по аеродинаміці кузов, назва-то зобов’язувала. Коефіцієнт Сd становив лише 0,37, що було набагато краще, ніж у головного конкурента – Chrysler Voyager, з показником 0,42.
Aerostar мав дуже динамічний профіль – зі скошеним капотом та похилою центральною стійкою. Дизайн був запозичений з однойменного концепт-кара 1985 року. Кузов отримав комбіновану силову структуру – він був несучий, але з повноцінними лонжеронами. Це забезпечило можливість буксирування причепа масою до 4900 фунтів (2220 кг), що у 2,5 рази перевищувало показник Chrysler Voyager.
На відміну від мікроавтобуса Ford Econoline, бампери встановили пластикові. Для зниження ваги пластиковими зробили паливний бак, капот та задні підйомні двері. З цією метою карданний вал був виготовлений з алюмінію.
Ford Aerostar вміщував 7 людей. Сидіння другого та третього ряду можна було скласти або зовсім прибрати. У результаті виходив вантажний відсік з рівною підлогою – довжиною 7 футів (2,13 м). Машина могла перевозити до 900 кг. Крім стандартного варіанта – завдовжки 4440 мм – пропонувався й більш місткий, зі збільшеним на 430 мм заднім звисом. Випускалася також чисто вантажна версія, з глухими боковинами – Aerostar Van.
Цікаво, що Aerostar у свій час був єдиним мінівеном північноамериканського виробництва, оснащеним гвинтовими пружинами на всіх колесах. У передній підвісці застосовувалися А-подібні важелі нерівної довжини, а задня, з нерозрізним мостом, мала триважільну конструкцію.
Ford Aerostar XL на вулицях Києва, 2001 р. Фото автора.
Спочатку на Aerostar хотіли встановлювати три різні двигуни, включаючи турбодизель, але на серійній моделі від останнього відмовилися. Внаслідок стандартним став бензиновий 2,3-літровий 100-сильний агрегат, уніфікований із Ford Ranger/Bronco, а також із Mustang. Як опція пропонувався 2,8-літровий V6 в 115 к. с. від Ford Europe. Однак цю «шістку» 1986 року замінили на трилітрову, 145-сильну, яка також ставилася на Ford Taurus/Mercury Sable. Через два роки з програми прибрали 2,3-літровий агрегат і Aerostar став єдиним мінівеном, що випускався виключно із двигуном V6.
З 1990 року почав випускатися і повнопривідний варіант E-4WD, з електронно-керованою електромагнітною муфтою. Така машина комплектувалася 4,0-літровим агрегатом V6 потужністю 160 л. с., який можна було замовити і для задньопривідної версії. Коробка передач застосовувалася або 5-ступенева механічна, або 4-ступенева автоматична. У 1997 році став доступний й п’ятишвидкісний автомат – вперше на мінівенах.
Ford Aerostar неодноразово піддавався рейстайлінгу. Машина протрималася на конвеєрі до серпня 1997 року. За весь час було виготовлено 2,029 млн. автомобілів.
