Найменший автомобіль марки SEAT відзначає 40-річний ювілей. У квітні 1983 року з'явилися перші машини Marbella. Спочатку так називали богате виконання SEAT Panda – моделі, що збиралася з 1980 року за ліцензією Fiat на іспанському заводі Landablen у місті Памплона.
Після припинення партнерства SEAT та Fiat у 1983 році машина зазнала рестайлінгу, а її виробництво перенесли на завод Zona Franca у Барселоні.
У 1986 році відбулося більш істотне оновлення зовнішності - інші решітка радіатора зі збільшеними фарами, великі задні ліхтарі і більш похила кришка багажника. З цього моменту модель отримала власне ім'я – Marbella. Автомобіль протримався на виробництві 12 років і розійшовся «тиражем» 596 170 екземплярів.
Що ж до механічної частини, то на SEAT Marbella встановлювалися силові агрегати від Panda. В основному це був 4-циліндровий двигун робочим об'ємом 903 см куб. та потужністю 40 к. с. Надалі він отримав електронне упорскування палива. Пропонувався і двоциліндровий агрегат на 843 см куб. у 34 к. с., який не можна було замовити із 5-ступеневою КП. Максимальна швидкість становила 131 та 125 км/год відповідно.
SEAT Marbella продавався у численних комплектаціях, у тому числі й у спеціальних, включаючи Black, Red, Yellow, Blue та Jeans. У 1986 році розпочався випуск комерційної моделі - SEAT Terra, яка відрізнялася високою кузовною надбудовою позаду двомісної кабіни.
Цікаво, що попередник Marbella - іспанська Panda чудово показала себе і в автоспорті. У 1980 році SEAT створює спеціальну ралійну серію Сopa Panda, яка принесла перший чемпіонський титул відомому в подальшому гонщику Карлосу Сайнсу. А сталося це в сезоні 1982 року, причому Карлос виступав на подарованій йому компанією SEAT «зарядженій» Panda 45 Grupo 2. Така ось славна історія успіху!
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
