У Стамбулі існує чимало музеїв, однак серед них є один – справжнє джерело найцікавіших транспортних засобів. Це промисловий музей Рахмі Мустафа Коча, великого турецького бізнесмена та мецената, який почав колекціонувати різні механічні штучки ще у дитинстві.
Сьогодні - це одне з найбільших зборів транспорту в Туреччині. Експозиція музею займає площу близько 27 тис. м кв., на якій розташувалися просторі павільйони та відкриті майданчики, включаючи справжню судноверф. Тут можна ознайомитися з рідкісними ретроавтомобілями, локомотивами, кораблями та літаками. Розкажемо про найбільш яскраві експонати.
Austin 12-4 Taxi Landaulette (1936 р.) 4-цил., 1861 см куб., 27 к. с., 97 км/год.
Dodge (1936 р.) 6-цил., 3069 см куб., 87 к. с., 160 км/год
Plymouth P6 (1938 р.) 6-цил., 3299 см куб., 82 к. с.
Lincoln Continental (1948 р.) V12, 4785 см куб., 125 к. с., 160 км/год
Rolls-Royce 20/25HP Limousine. Кузов від ательє Trupp & Maberly (Велика Британія). 6-цил., 3699 см куб., 129 км/год.
Murat 124 (Fiat 124) (1975 р.), дороблений в ART Racing Team (OPET)
BМW Isetta 300 (1956 р.) 1-цил., 298 см куб., 13 к. с., 85 км/год.
Messerschmitt KR 200 (1955 р.) 1-цил., 191 см куб., 10,2 к. с., 96 км/год.
Ford Anglia Super (1966 р.) 4-цил., 1198 см куб., 51,5 к. с., 131 км/год.
Albion A10 MK1 (1917 р.). Пересувний рентген-кабінет. 4-цил., 5212 см куб., 32 к. с.
Anadol SV 1600 (1981 р.). Кузов універсал - зі склопластику. 4-цил., 1599 см куб., 65 к. с., 145 км/год.
Anadol Sedan 2 Door (1967 р.) 4-цил., 1198 см куб., 52 к. с., 140 км/год.
Otosan Bocek (1975 р.). Кузов з склопластика. 4-цил., 1298 см куб., 52 к. с., 140 км/год.
Anadol STC-16 (1973 г.). Побудован на базі Reliant. Кузов – склопластик. 4-цил., 1599 см куб., 78 к. с., 160 км/год.
Tofas Murat 124 (Fiat 124) (1976 р.) 4-цил., 1197 см куб., 66 к. с., 147 км/год.
Fiat Topolino 500c Belvedere (1954 р.) 4-цил., 569 см куб., 16 к. с., 97 км/год.
Daimler 420 Limousine (1979 р.) 6-цил., 4235 см куб., 245 к. с., АКП Borg-Warner, 170 км/год.
Rolls-Royce Silver Cloud III (1965 р.) V8, 6230 см куб., 4-ступ. АКП, 188 км/год.
Bentley (1935 р.) з кузовом від ательє Villars (Франція) було продано до Аргентини. 6-цил., 3669 см куб., 105 к. с., 145 км/год.
Mercedes-Benz 230SL (1967 р.) 6-цил., 2281 см куб., 150 к. с., 194 км/год.
Mercedes-Benz Cabriolet B 230 (1941 р.) 6-цил., 2229 см куб., 55 r. с., 110 км/год.
Fiat 1100 Tirismo Veloce (1959 р.) 4-цил., 1221 см куб., 55 к.с., 97 км/год.
Сadillac 62 Series Convertible (1953 р.) V8, 5424 см куб., 160 к. с., 161 км/год.
Buick Special Riviera (1952 р.) 8-цил., 4760 см куб., 150 к. с. АКП Dynaflow automatic
Dodge Coronet (1952 р.) 6-цил., 3772 см куб., 103 к. с, полуавт. 4-ст. Hyro-Matic, 160 км/год.
Chevrolet Chevelle Hardtop Coupe (1969 р.) 6-цил, 3768 см куб., 140 к.с., 200 км/год.
Ford Thunderbird (1956 р.) V8, 4785 см куб., 202 к. с., 187 км/год.
Ford Mustang Hardtop Coupe (1965 р.) V8, 4727 cм куб., 200 к. с., 3-ст. АКП, 207 км/год.
Studebaker Avanti II (1976 р.) Кузов – склопластик. V8, 5735 cм куб., 205 к. с., 4-ст. АКП, 200 км/год.
Mercedes-Benz 200 (1966 р.) 4-цил., 1988 см куб., 95 к. с., 155 км/год.
Magirus Deutz (1922 р.). Пожежна автодрабина, що працювала в місьі Ізмір. 4-цил.
Ford T (1924 р.). Пожежний насос, який було завезено з Голландії. 4-цил., 2895 см куб., 20 к. с., 48 км/год.
Delahaye 43 HP Autopompe 42AP (1911 р.) Пожежний насос – експлуатувався в Парижі. 4-цил., 2940 см куб., 28 к. с.
Ford T (30-е гг.) Автолавка з продажу хліба - Migros (репліка)
White Model 30 (1917 р.) Развозний фургон., 4-цил.
De Dion Bouton (1918 р.) 4-цил., 4400 см куб., 25 к. с., 35 км/год.
Ford TT Bus (1926 р.) Автобус на 10 місць. 4-цил., 2895 см куб., 22 к.с., 45 км/год.
Fournier Type B146 cyclecar (1919 р.) 4-цил., 904 см куб.
Ford T Wagon (1908 р.) Відреставровано в 1992 р. фірмою Anderson (США). 4-цил., 2895 см куб., 20 к. с., 48 км/год.
Ford T Runabout (1918 р.) 4-цил., 2895 см куб., 20 к.с., 48 км/год.
Паровий тягач компанії Aveling and Porter Ltd. (Велика Британія), (1865 р.)
Паровий тягач моделі 30-60 фірми Aultman & Taylor Machinery (США), (1910 р.)
Паровой дорожний каток – вироблено у Великій Британії компанією John Fowler & Cо., яка була заснована в 1863 році.
Jaguar Mark V Saloon (1950 р.) 6-цил., 3483 см куб., 125 к.с., 153 км/год.
Rolls-Royce Wraith (1938 р.) Кузов від ательє Сarrosserie de Villars (Франция). 6-цил., 4157 см куб., 155 км/год.
Cadillac 60 Series Special Sedan (1939 р.) V8, 5670 см куб., 135 к. с., 153 км/год. Виготовлено 5513 од. в 1938-39 рр.
Трактор Fordson Model F (1921 р.)
Сadillac De Ville Hardtop Sedan (1960 р.) V8, 6390 см куб., 325 к.с., 4-ст. АКП, 180 км/год.
Сadillac De Ville Hardtop Coupe (1960 р.) V8, 6390 см куб., 325 к.с., 4-ст. АКП, 180 км/год
Austin Heavy Twelve-Fout Tourer (1936 р.), 4-цил., 1861 см куб., 27 к. с., 97 км/год.
Ford T Taxi (1922 г.) 4-цил., 2895 см куб., 22 к. с., 48 км/год.
Двоповерховий автобус AEC Routemaster (1962 р.). Довжина – 8,38 м, ширина – 2,43 м и висота 4,38 м. Снар. маса – 7 т. Дизель Leyland – 9,8 л; 115 к. с. Місць – 64 (для сидіння - 28).
Mercedes-Benz Unimog S 404.1 (U82) (1969 р.) 6-цил., 2196 см куб., 82 к. с., 97 км/год.
Willys Overland CJ-3B (1948 р.) 4-цил., 2200 см куб., 72 к. с., 97 км/год.
Turk Willys Overland СJ-3B (1963 р.). Складання проводилося на заводі Turk Willys Overland Ltd. з 1954 року. 4-цил., 2200 см куб., 72 к. с., 97 км/год.
Fiat 682N2 – пожежний автомобіль порошкового гасіння зі спецобладнанням фірми Сaccialanza & C. (Італія).
ЗІЛ-164 в якотсі пожежної автоцистерни.
MAN 520 HN 6х2 (1969 р.). Зібран на турецкому заводі MAN Kamyon ve Otobus Sanayi A.S. (MANAS).
Пожежний насосний автомобіль на шасі Ford (1952 р.). Відреставровано в мастерскій Ford Otosan в 2006 – 2007 рр.
Hummer H1 (1998 р.) V8, 6500 cм куб., 170 к. с., 4-ст. АКП, 134 км/год. Повна маса – 4899 кг.
М47 «Patton» (1951 – 1954 рр.). Бойова маса – 44 т. Гармата М36 калібра 90 мм., два кулемета. Товщина броні – від 50 до 110 мм. Мотор – Сontinental V12; 810 к. с., 48 км/год. Запас ходу – 130 км.
Dornier Do 28d-2 «Skyservant» (1973 р.) 2 члена екіпажу, 12 чол. десанту. Два двигуни Lycoming IGS0540A – потужністю 380 к. с. Дальність – 1824 км. Швидкість – 324 км/год. Взлітна маса – 3871 кг. Довжина – 11,4 м. Розмах крила – 15,5 м. Висота – 3,9 м.
Douglas C47А-20 DK Skytrain (DC-3) (1942 р.). Екіпаж – 2 чол. Пасажирськіх місць– 28 – 32. Два двигуни Pratt & Whitney R1830 – 9-цил., 2 х 1200 к. с. Дальність – 3400 км. Швидкість – 330 км/год. Час польоту – до 10 годин. Взлітна маса – 12 700 кг. Довжина – 19,66 м. Розмах крила – 28,96 м. Висота – 5,16 м.
Дизельний локомотив Fiat Ferroviaria FL 040 "Littorina" (1938 р.) - відреставрований турецькою філією Fiat (Tofas Company). Довжина – 22 000 мм. Ширина – 2400 мм. Висота – 3230 мм. Пасажиромісткість – 12 у І класі, 23 у ІІ класі та 20 у ІІІ класі. Споряджена маса – 22 т. Повна маса – 32,5 т., два 6-цил. дизельних двигунів 356 С - потужністю 2 х 116 к. с. Швидкість – 90 км/год. Побудовано – лише 8 од. Працювали на лінії до 60-х років.
https://www.youtube.com/watch?v=UC3MnYqlrSE
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
