Попередник сучасних SUV від SKODA відзначає важливу дату – рівно 50 років тому, 2 грудня 1966 року, в новозеландському місті Отахуху почалося виробництво компактного позашляховика Trekka. Варто зазначити, що до того часу продукція компанії з Млада-Болеслава була вже добре відомою на ринку Нової Зеландії – експорт автомобілів Laurin & Klement розпочався більше ста років тому.
Через митні і податкові особливості автомобілі SKODA доставляли в Нову Зеландію в розібраному вигляді. З 1956 року імпортером стала компанія Motor Industries International з Отахуху. Модель Trekka була складена за участю кількох десятків новозеландських фірм. Надійний компактний автомобіль чудово підходив для повсякденної експлуатації місцевими фермерами і підприємцями.
Компанія SKODA завжди прагнули пропонувати індивідуальні рішення для кожного ринку збуту. Позашляховик Trekka, створений спільно з імпортером у Новій Зеландії і місцевими фірмами, є яскравим прикладом цієї філософії, коментує Андреа Фрідлова, керівник музею SKODA в Млада-Болеславі.У 1965-66 роках було створено кілька ескізів і прототипів моделі. Вони стали результатом плідної роботи Йозефа Велебні, колишнього керівника відділу з розробки кузовів SKODA і новозеландського дизайнера Джорджа Тейлора. Автомобіль було складено на базі популярної моделі Octavia. Від неї він отримав у спадок шасі, хребетну трубчасту раму і незалежну підвіску. Усі ці компоненти вироблялися на заводі в Млада-Болеславі, а потім відправлялися в Отахуху.
Порівняно з Octavia колісну базу зменшили з 2389 до 2165 мм. Крім того, передавальне число головної передачі збільшили з 4,78 до 5,25. Завдяки шинам розміром 5.90×15 дорожній просвіт Trekka досягав 190 мм. Як опцію пропонували блокування диференціала, що покращувало позашляхові характеристики задньопривідної машини.
Розташований спереду подовжньо 4-циліндровий верхньоклапанний двигун мав об’єм 1221 см3. Він розвивав потужність 46 к.с. при 4500 об/хв, а крутильний момент досягав 87 Нм при 3000 об/хв. Trekka оснащувалася 4-ступінчастою синхронізованою коробкою передач. З таким арсеналом позашляховик розвивав максимальну швидкість до 110 км/год, Витрата палива становила 11 л/100 км, що забезпечувало низькі експлуатаційні витрати.
Покупці могли обирати з кількох варіантів кузовів: тридверний пікап із кількістю місць від двох до восьми, версію з м'яким верхом, модифікацію з легким пластиковим жорстким верхом, універсал і пляжний варіант. Довжина Trekka досягала 3590 мм, ширина – 1600 мм і висота – від 1785 до 2040 мм Вага моделі варіювалася в діапазоні від 920 до 980 кг, а вантажопідйомність – від 450 до 500 кг.
Компанія SKODA експортувала позашляховик Trekka на ринки Австралії, Фіджі, Самоа та В'єтнаму. Модель було створено для ринку Пакистану, де в травні 1970 року було налагоджено випуск компактного позашляховика Skopak (SKODA Pakistan).
Сьогодні чеська компанія успішно реалізує свої автомобілі в Новій Зеландії, Австралії, а також ще у понад 100 країнах світу.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
