Як киянин створив автомобіль для індійського магараджі

Спадкоємний киянин Олексій Сахновський (1901 – 1964 рр.) співпрацював у галузі автомобільного дизайну з провідними виробниками автівок – спочатку з європейськими, а згодом з американськими.

У 1920 році юнак у пошуках кращого життя емігрував до Західної Європи. Там він навчався у Школі мистецтв та ремесел, але закінчити її не зміг через фінансові труднощі.

З дитинства Олексій був закоханий в автомобілі, і йому вдалося влаштуватися на роботу у відому бельгійську кузовну фірму Vanden Plas. Спочатку він працював там креслярем, а потім перекладачем, оскільки володів і французькою, і німецькою, і англійською мовами. Керівництво компанії помітило молодого талановитого співробітника та залучило його до розробки кузовів. Наприкінці 1924 року його вже призначили арт-директором фірми.

На цій посаді Сахновський створив цілу низку цікавих кузовів, у тому числі для автомобілів індійського магараджі та бельгійського принца. Його творіння використовувалися на авто вищого класу від таких іменитих виробників як Panhard-Levassor та Isotta-Fraschini, Bentley та Metallurgique, Mercedes-Benz, Voisin, Graff & Stift та ін. Ці роботи неодноразово здобували перемоги в різних конкурсах.

Проте Сахновського нестримно приваблювала Америка – тодішній лідер світового автопрому. І наприкінці 20-х років він зумів влаштуватися там як головний дизайнер на кузовну фірму Hages Body. Спочатку він створював ексклюзивні моделі, а потім розгорнув роботу над масовими автомобілями для таких фірм, як Marmon, Cord, Auburn, White, Nash та ін.

Зазначимо, що у послужному списку Сахновського тих років були не лише великі, престижні автомобілі, а й оригінальна компактна модель. Це була американська версія популярної тоді у Європі машини Austin Seven. Вона мала 4-циліндровий двигун робочим об'ємом лише 740 см куб. та потужністю 17 к. с. Її виробництво фірма American Austin налагодила у місті Батлер, штат Пенсільванія.

Для цього автомобіля Сахновський розробив зовсім інший кузов, з ефектним двоколірним забарвленням. Колісну базу збільшили до 1905 мм, а загальна довжина машини становила лише 3,10 м – менше, ніж на нашому ЗАЗ-965 (мав довжину 3,38 м). Цікаво, що однією з таких машин їздив відомий письменник-класик Ернест Хемінгуей.

У роки Другої світової Сахновський служив у лавах армії США, йому було присвоєно звання полковника. А після закінчення війни він продовжував займатися дизайном. Зокрема, працював над вантажівками, автобусами та навіть літаками.