У цей день, 8 жовтня 1980 року відбувся дебют одного з найпримітніших англійських автомобілів – Austin Metro. Цікаво, що всього за 2 дні на відкриття Міжнародного автосалоні в Бірмінгемі за кермом цієї машини прибула сама Маргарет Тетчер, прем'єр-міністр Великобританії.
Однак список знаменитостей, котрі прославили цю машину, на цьому не вичерпався. 1982 року її придбала незадовго до свого весілля з принцом Чарльзом ¦майбутня принцеса Діана, яка рятувалася на ній від настирливих папараці.
Автомобіль Metro спочатку призначався для заміни надзвичайно популярного малюка Mini. Невипадково спочатку він і називався Mini Metro. Це була модель із компактним двооб'ємним тридверним кузовом, проте розрахованим на п'ять пасажирів. Над його формою працювали дизайнери Девід Бетч та Харріс Ман.
Austin Metro оснащувався карбюраторними двигунами: 1,0-літровим у 41 – 48 к. с. або 1,3-літровим потужністю 61 - 63 к. с. Максимальна швидкість становила від 140 до 166 км/год. Вже 1981 року до 4-ступеневої механічної КП додався й «автомат». З ним максимальна швидкість була меншою: від 125 до 148 км/год.
Найцікавішою особливістю машини була новаторська підвіска коліс – Hydragas. Там замість традиційних окремих пружин та амортизаторів використовувалися заповнені рідиною буйкові блоки, що забезпечувало підвищений комфорт при їзді.
А в 1984 році машина піддалася рейстайлінгу - змінилася передня частина та інтер'єр. Потрібно сказати, що машина випускалася і з п'ятидверним кузовом хетчбек. Була і комерційна версія - фургон, який пізніше так і називали Metro-van.
У зв'язку з процесами, що відбувалися в англійському автопромі, машина неодноразово міняла назву – на MG Metro, Rover Metro тощо. За весь час було вироблено 2 078 218 автомобілів типу Metro.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
