Як народжувалися передові автомобілі Kaiser-Frazer

25 липня 2025, 21:00
Як народжувалися передові автомобілі Kaiser-Frazer

Цього дня, 25 липня 1945 року була утворена американська корпорація Kaiser-Frazer. Головою правління став Генрі Дж. Кайзер, а його партнер Джозеф В. Фрейзер обійняв посаду президента та генерального директора. А вже 20 січня 1946 року в Нью-Йорку було представлено два перші прототипи автомобілів.

Один із них – Kaiser K-85 був дуже прогресивною для свого часу конструкцією. Він мав суцільнометалевий кузов, передній привід і незалежну торсіонну підвіску всіх коліс. Інша машина – під брендом Frazer – була простіша: шасі на лонжеронній рамі, передня підвіска – незалежна, пружинна, а задня – залежна, з нерозрізною балкою. Ведучою була задня вісь

На жаль, перша з них ще вимагала доопрацювання та фінансових вливань. І тому у серію вирішили запустити другий варіант. Виробництво розгорнули на заводі у місті Віллоу-Ран (штат Мічиган). Це підприємство було збудовано перед Другою світовою війною на державні кошти та призначалося для випуску бомбардувальників B-24 Liberator. Після війни воно виявилося без діла. І ось тепер йому знайшлося нове застосування.

Автомобілі випускалися тут під двома брендами - Kaiser та Frazer. Вони мали однакові кузови та механічну частину і відрізнялися лише набором модифікацій та внутрішнім оздобленням. Серед них насамперед потрібно назвати седани Manhattan. Вони оснащувалися рядною "шісткою" у 101 к. с. та розвивали 130 км/год.

Треба сказати, що фірма вийшла з новою продукцією у вдалий собі час. Адже провідні гравці американського ринку – General Motors, Ford та Chrysler випускали тоді ще моделі колишніх років. Так що в 1949 році на частку Kaiser Frazer припадало вже 5% ринку. А лише у 1947 – 50-му pp. автомобілів під брендами Kaiser та Frazer було виготовлено 517 027 од.

Однак ще в 1949 році, коли на ринку з'явилися нові розробки «великої трійки», перед фірмою постало питання: як діяти далі. Думки засновників розійшлися і в 1951 Джозеф Фрейзер пішов з компанії. Тож наступного року вона стала називатися просто Kaiser Motor Corp.

З 1951 року розпочався випуск автомобілів другого покоління. Вони мали новий дизайн у відповідність до моди тих років та більш потужні двигуни. Так, модель Manhattan отримала 6-циліндровий двигун 3,7 л в 116 к. с. Це дозволило розвивати швидкість до 140 км/год. А всього з 1951 по 1954 р. було вироблено 202 856 стандартних автомобілів другої генерації.

До того ж, в 1951 – 54 гг. випускався автомобіль економ-класу – дводверний Kaiser Henry J, який був коротшим за своїх побратимів на півметра. Мотор на ньому стояв слабше - "четвірка" в 69 к. с. (2,2 л), або «шістка» 81 к. с. (2,6 л). Перша з машин розвивала 125 км/год, а друга за динамікою не поступалася старшим братам – 140 км/год. За весь час вироблено 124 030 од.

Особливо потрібно сказати про кабріолет спортивного типу Kaiser Darrin. Він мав кузов оригінальної форми, який розробив дизайнер Ховард Даррін. Цікаво, що цей кузов був зроблений з пластмаси і машина з'явилася на цілий місяць раніше, ніж знаменитий (пластмасовий) Chevrolet Corvette. Характерна його особливість: двері були зсувними, причому заїжджали у переднє крило.

«Шістка» у 2,6 л розвивала 81к. с. Максимальна швидкість сягала 145 км/год. Таких автомобілів у 1954-55 р.р. випустила небагато – лише 435 од.

Ще 1953 року сталася важлива подія, що визначила подальшу долю компанії. Вона придбала з нагоди фірму Willys, яка потрапила у важке фінансове становище. І її вдалося не лише врятувати, а й зробити вельми рентабельною за рахунок джипів, популярних не тільки в США, а й в інших країнах світу. А легкові машини в 1955 році взагалі зняли з виробництва.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз