Цього дня, 23 січня 1951 року в Німеччині було видано патент № 854 157, який став локомотивом розвитку пасивної безпеки легкових автомобілів на роки вперед. Йдеться про розробку інженера Бели Бареньї, який працював у відділі безпеки Daimler-Benz з 1939 року.
Він спроектував кузов із жорсткою «клітиною» навколо пасажирського салону та зонами деформації спереду та ззаду. Цей принцип став основним для автомобілів і застосовується при їх розробці і сьогодні.
Першим автомобілем, на якому була реалізована концепція Бареньї, став седан Mercedes-Benz 220S (W111). Саме цю машину в 1959 році піддали першим краш-тестам. Спеціальний моторизований штовхач розганяв машину до певної швидкості, а потім вона вдарялася у нерухому перешкоду чи інший автомобіль.
При цьому моделювалися різні види ДТП: лобовий та бічний удари, удар у корму, а також переворот. В останньому випадку машину розганяли спеціальної лебідкою до 75 – 80 км/год, яка потім по спіральному трампліну запускалася виконувати піруети у повітрі. Зрештою саме машині Mercedes-Benz W111 судилося стати першим серійним автомобілем зі спеціальними зонами деформації кузова у разі зіткнення.
Наступним важливим винаходом Бели Бареньї, що підвищував пасивну безпеку, стала травмобезпечна рульова колонка, запатентована в 1963 році. При лобовому зіткненні рульова колонка не зміщувалась у салон. Вперше її застосували на моделі Mercedes-Benz W123 у 1976 році.
https://www.youtube.com/watch?v=dOyILzo-yDY
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
