Як у Брешії зародився відомий автовиробник

11 січня 2026, 18:00
Як у Брешії зародився відомий автовиробник

Цього дня, 11 січня 1955 року в Італії було засновано компанію Autobianchi – відомого виробника легкових та вантажних автомобілів. Однак історія цієї фірми походить ще до кінця позаминулого століття.

1897 року італійський інженер Едуардо Б'янкі заснував у місті Брешіа акціонерне товариство «Автомобілі та велосипеди».

Через два роки там був виготовлений квадрицикл, в 1901-му – перший легковий автомобіль Bianchi, а у 1906 році – і перша вантажівка з двигуном у 30 к. с

Останньою ж великосерійною легковою машиною стала модель S9 (мотор 1,5 л; 42 к. с.), яка з'явилася в 1934 році.

А за часів Другої світової війни фірма Bianchi випускала відомі тритонні вантажівки Miles (4х2) із дизелем потужністю 65 к. с., які застосовувалися як у Північній Африці, так й на Східному фронті.

У післявоєнний період випуск вантажівок під маркою Bianchi продовжувався. Це були автомобілі з кабіною над двигуном та трубчастою рамою. Першим у 1952 році стала двотонна модель Sforzesco c бензиновим двигуном (4-цил., 44 к. с.). За ним пішли вантажівки на 2,5 і 5,0 т - з дизелями та трансмісіями від італійської фірми OM. Далі було освоєно випуск дизельних машин на 3,0 і 4,5 т, оснащених чотирилітровим двигуном 88 к. с. Пізніше на цій базі з'явився і 28-місний автобус.

У 50-ті роки недалеко від Мілана, у містечку Дезіро, було споруджено новий завод з випуску автомобілів. Він послужив базою для новоствореної компанії Autobianchi. Цікаво, що спочатку у неї було аж три співвласники: сама фірма Bianchi, компанія Fiat та шинний король Pirelli. Активи фірми були поділені між ними порівну. Але через три роки Bianchi довелося поступитися своєю часткою.

У 1957 році з'явився легковий первісток нової компанії – мікролітражка Bianchina. Двоциліндровий двигун повітряного охолодження (479 см куб., 15 к. с., а пізніше 17,5 к. с.) розганяв машину до 85 км/год. Автомобіль продавався успішно та вироблявся протягом шести років. Усього зробили 35 600 од.

Наприкінці 1964 року з'явився автомобіль Primula – оригінальна розробка самої фірми Bianchi. Машина мала вдалий за конструкцією передній привід, який потім не посоромився використовувати на своїх моделях сам Fiat. Чотирьохциліндровий мотор (1221 см куб., 57 к. с.) розташовувався попереду поперек. І ще одне: гальма на всіх колесах були дисковими – рідкість на той час для машин такого класу. Ця модель випускалася до 1970 року включно.

Що стосується вантажівок, то ще в 1960 році у них трохи змінився дизайн: іншим стало облицювання радіатора, з'явилися модні здвоєні фари. Але до середини десятиліття попит на середньотоннажники впав і на виробництві залишилися лише двотонна бензинова модель Sforzesko і дизельна п'ятитонка Scaligero. Вони випускалися до 1975 року.

У 1967 році компанія Autobianchi повністю злилася з Fiat. І через два роки почався випуск легкової моделі A112, що стала найвідомішою продукцією цієї марки. Фактично це була попередниця автомобіля Fiat 127, з яким мала чимало загальних агрегатів. Двигун (903 см куб., 44 к. с.) розганяв машину до 135 км/год. Випускалася також модель з двигуном 1050 см куб. у 70 к. с. Її максимальна швидкість становила 157 км/год. До 1986 року включно було випущено 1 млн. 254 тис. 178 автомобілів обох версій.

1985 року з'явився автомобіль Y10. На ньому стояли двигуни 1,0 – 1,3 л, потужністю 45 – 75 к. с. Цікаво, що ця машина випускалася як із переднім, так і з повним приводом. А 1996 року з'явився покращений варіант цієї моделі. Він називався Ypsilon, але випускався вже під іншим брендом – Lancia. А марка Autobianchi пішла в історію назавжди.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз