Як виробник розкішних авто почав продукувати й вантажівки

Відома італійська автомобільна фірма Isotta Fraschini була утворена в Мілані 27 січня 1900 року. Її заснували підприємці Чезаро Ізотта і брати Фраскіні.

Спочатку вона займалася складанням автомобілів інших французьких виробників, зокрема Renault.

А в 1903 році вона випустила першу легкову машину власної розробки – з 4-циліндровим двигуном в 22 к.с. і вже в 20-ті роки компанія стала одним із провідних виробників найпрестижніших, розкішних автомобілів.

Набагато менш відома інша сторона медалі: Isotta Fraschini виробляла також вантажівки і автобуси, здебільшого для внутрішнього ринку. Перший комерційний автомобіль вона побудувала в 1906 році. Це був автобус на базі легкової машини, призначений для обслуговування готелів. Автобуси такого типу вона випускала і пізніше.

У 1911 році компанія почала виготовлення серії двотонних вантажівок GM3 в 20 к.с. До кінця 1914 року почалися поставки їх в армію – вже з моторами в 30 к. с. А на наступний рік війська почали отримувати моделі 16 і 16A вантажопідйомністю відповідно 3,5 і 4,0 т.

У 1916 році на стандартному двовісному шасі Isotta Fraschini англійський інженер Чарльз Джарротт розробив броньовик. Машина була озброєна двома кулеметами 7,62 мм і мала броню 4-6 мм. Максимальна швидкість становила 60 км/год.

Після закінчення Першої світової в 1918 році компанія припинила випуск вантажівок. І тільки глобальна економічна криза, коли попит на розкішні авто впав, змусила фірму повернутися до виробництва вантажних машин.

Спочатку це були моделі з ліцензійними дизелями фірми MAN. А з 1936 року розпочався випуск двох базових дизельних вантажівок власної розробки. Це були тритонки D65 (65 к.с.) і 80-сильні п'ятитонки D80. Перша з них мала кабіну над двигуном, розроблену відомою італійською дизайнерською фірмою Caproni.

У роки Другої світової фірми Isotta Fraschini, звісно, почала працювати на армію. Вона випускала для неї автомобілі D65UBB вантажопідйомністю 3,5 т. На них стояв бензиновий 4-циліндровий двигун в 80 к.с., із запалюванням від магнето. Кабіна над двигуном була розроблена компанією Zagato.

Після війни, залишившись без армійських замовлень, компанія опинилася у важкому фінансовому становищі. У 1946 році вона почала випускати дизельні вантажівки на 4,5 т, які зовні не відрізнялися від тритонки Fiat 626.

Робили і автобуси, причому, що цікаво, деякі з них пішли на експорт в Індію. Але всі ці машини в кінцевому підсумку не допомогли фірмі втриматися на плаву. У січні 1948 року суд виніс рішення про її ліквідацію і на наступний рік випуск автомобілів припинився.

Вантажне відділення фірми відійшло до машинобудівної компанії Breda. У 1958 році та зробили спробу оживити марку Isotta Fraschini. Була розроблена сучасна за конструкцією важка вантажівка D160 із 6-циліндровим двигуном в 10,2 л потужністю 155 к. с.

Створили і автобус з підпільним турбодизелем і автоматичною КП. Однак все це не принесло успіху, і історія автомобілів Isotta Fraschini завершилася. Останній з них був випущений в 1959 році.