ЗАЗ-968М – цікаві факти з історії автомобіля-довгожителя

Випуск моделі ЗАЗ-968М розпочався ще 1979 року. Вона примітна тим, що стала завершальною в історії цілого ряду українських автомобілів малого класу, які мали власне ім'я «Запорожець». Зазначимо, що цей «останній із могікан» виявився і рекордсменом-довгожителем. Він, на відміну від своїх попередників, випускався понад півтора десятки років –з 1979-го по 1994 рік.

В історії Запорізького автозаводу кінець 70-х – 80-ті років  минулого століття увійшли як час активного нарощування обсягів виробництва. У січні 1976 року завод випустив свій мільйонний автомобіль. За ним у жовтні 1982 року пішов двомільйонний ЗАЗ. І нарешті у червні 1989 року з конвеєра зійшов уже тримільйонний автомобіль.

Відрізнити «емку» від її запорізьких попередників, машин сімейства ЗАЗ-966 та ЗАЗ-968 можна легко. У неї гладкі боковини, зовсім позбавлені колишніх ковшеподібних повітрозабірників-«вух». Сам двигун залишався таким самим, як у попередньої моделі – ЗАЗ-966А (1200 см куб., 40 к. с.). Однак по-новому організована циркуляція повітря під капотом явно покращувала охолодження мотора.

Приємна новація виникла і в салоні машини. На опорі рульового валу замість двоважільного перемикача встановили триважільний, зручніший. Він дозволяв не тільки задіяти покажчики повороту, але й перемикати світло фар, активувати склоочисники та електропривід склоомивача.

Природно, що на базі «емки», як і в попередніх моделях, були створені модифікації для водіїв з обмеженими фізичними можливостями. Але раніше «інвалідки» оснащувалися малопотужними двигунами в 27 к. с. – мовляв, нема чого ганяти на таких машинах. А тепер намітився інший підхід.

Справа в тому, що в результаті проведених ергономічних тестів виявилося: в умовах напруженого міського трафіку інвалід-водій на 40-сильній машині втомлюється на 25% менше, ніж на 27-сильній. Ось чому на трьох із чотирьох інвалідних версіях встановлювали двигун у 40 к. с. і лише на одній у 30 к. с.

Потрібно сказати, що головний конструктор ЗАЗу – талановитий інженер Володимир Стешенко уважно стежив за розвитком світового автомобілебудування. Ще в 1973 році він почав розробку автомобіля за новітньою тоді схемою - передньопривідною, з фронтальним розташуванням двигуном. Проте московські чиновники із Мінавтопрому всіляко гальмували цю роботу. І багатостраждальний автомобіль ЗАЗ-1102 «Таврія» пішов у серію лише 1987 року. Але паралельно з ним продовжувався випуск й «Запорожця» ЗАЗ-968М, що полюбився народу.

https://youtu.be/6oSHHKpc4_A