Компанія Rimac Automobili відзвітувала про нові успіхи гіперкару Nevera — 23 рекорди динаміки серед серійних електромобілів. З місця до 100 км/год автомобіль розігнався за 1,81 секунди, до 200 км/год — 4,42 секунди, а до 300 км/год - —за 9,22 секунди. Але головним досягненням Nevera стала вправа «0-400-0» (розгін від 0 до 400 км/год із подальшою зупинкою), виконання якої зайняло 29,93 с. Це на 1,56 с менше досягнення шведського гіперкара Koenigsegg Regera (31,49 с), яке протрималося чотири роки.
Також Rimac Nevera відібрав титул рекордсмена дрэгу у електричного гіперкара Pininfarina Battista. Відрізок завдовжки 402 метри він подолав за 8,25 с. Досягнення електромобіля Pininfarina — 8,55 с — протрималося трохи більше двох місяців.

Рекордсменом став стандартний Rimac Nevera з чотирма електромоторами (1914 к.с., 2360 Нм), «взутий» у шини Michelin Pilot Sport Cup 2 R. Заїзди проходили на 4-кілометровій прямій полігону в німецькому Папенбурзі. Саме тут минулої осені Nevera розігнався до 412 км/год, встановивши новий рекорд максимальної швидкості серед електромобілів.

Усі виміри незалежно один від одного проводили інженери компаній Dewesoft та RaceLogic. У деяких дисциплінах результати виявилися кращими за паспортні. Наприклад, розгін до «ста» зайняв 1,81 с замість обіцяних 1,85 с, а до 300 км/год — 9,22 с замість 9,3 с.

-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів