На Фестивалі швидкості в Гудвуді компанія Lexus показала прототип свого нового суперкара LFR. Якщо його зовнішність вже не секрет, то салон продемонстрували вперше. Він виглядає чудово.
Суперкар Lexus LFR є серійною версією концепту Toyota GT3. Тестові випробування він проходить близько півтора років і, судячи за рівнем готовності, офіційно дебютує у найближчі місяці. А поки є можливість розглянути кабіну новинки від Lexus. В її оснащення увійшла пара карбонових ковшеобразных сидінь, розділених широкою центральною консоллю. Є невеликий селектор автоматичної коробки передач.
На передній панелі суперкара встановлений великий сенсорний екран мультимедії та блок з фізичними перемикачами. Також є цифрова приладова панель, спортивне рульове колесо, цифрове дзеркало заднього виду. Бічні дефлектори отримали шестикутну форму. Оздоблення кабіни виконано у чорно-червоному кольорах. В цілому, салон схожий на RC F.
Lexus не розкриває характеристики силової установки двомісного LFR. Але, судячи зі звуків, які він видавав на Фестивалі швидкості в Гудвуді, імовірна наявність битурбированного V8. Хоча є версія, що це буде гібрид на його основі.
-
Подія 12 липня 2026 21:00Як у Львові виготовили мікроавтобус із пластиковим кузовом (ФОТО) -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
