Ще якихось 10 років тому не тільки рядові автомобілісти, а й багато фахівців були впевнені, що технологія галогенного світла себе повністю вичерпала і ось-ось стане частиною історії. І правда, розвиток напрямку автомобільного освітлення тоді бачився в газорозрядній та набираючої обертів світлодіодній технологіях. Сьогодні ж можна з упевненістю стверджувати: всі, хто пророкував занепад галогенних джерел світла, виявилися не праві. Більш того, сьогодні в ролі слабкої ланки вже виступають ксенонові джерела світла. Незважаючи на здатність газорозрядних джерел світла випромінювати майже вдвічі більшу кількість світла в порівнянні з галогеном, витрати на їх виробництво абсолютно не виправдовують себе.

Дана технологія складна у виробництві, а лампи та їх компоненти займають багато місця в підкапотному просторі автомобіля. Всі ці недоліки були другорядними, допоки продуктивність ксенонових ламп була недосяжна для інших джерел світла, але сьогодні світлодіоди наздогнали та перегнали ксенонові лампи не тільки по параметру світловіддачі, а й дозволяють реалізовувати безліч варіацій адаптивного освітлення.
А при чому ж тут галоген?
Нездатність галогенних ламп конкурувати в площині продуктивності, а також реалізації новітніх технологій освітлення з лишком компенсують низькі витрати на їх виробництво, купівлю та експлуатацію. Ця бюджетна технологія продовжує повсюдно застосовуватися автовиробниками в А, B і C сегментах, на даний момент займає близько половини заявок на ринку і за прогнозами буде затребувана ще кілька десятків років. Не останню роль в цій тенденції зіграла й розробка нових типів галогенних ламп, які задовольняють сучасним тенденціям по мініатюризації автомобільної оптики на догоду автомобільному дизайну.
Лампи H18 та H19 - гідна зміна для H4 і H7.
Мініатюризація автомобільної оптики - тенденція, яка переважає в останні роки. Це пояснюється головним чином вимогами виробників автомобілів, які хочуть отримати більше можливостей для дизайну своїх моделей. Однак зменшення фізичних розмірів рефлекторних відбивачів та інших компонентів фар не повинно негативно впливати на якість освітлення, а навпаки, всі параметри повинні бути кращими в порівнянні з попередніми типами ламп. Тут на «сцену» і виходять лампи H18 та H19 типів, які при схожих розмірах з лампами H4 та H7, випромінюють більше світла і розроблені для більш компактних рефлекторних відбивачів (менших в розмірах до 30%).
На скільки і за рахунок чого ці нові лампи видають більше світла? Потужність ламп H18 складає 65 Вт, що на 10 Вт більше, ніж у ламп Н7. Це дозволило збільшити світловий потік до 1700 лм (проти 1500 лм у ламп Н7). У свою чергу, галогенні лампи Н19 при незмінній потужності також випромінюють на 20% більше світла. Тут вже інженери «погралися» з розмірами нитки розжарювання (вона стала коротше на 0,5 мм), скляною колбою, а також розташуванням відсікаючого екрану для нитки розжарювання ближнього світла. На даний момент лампи нових типів представлені в лінійці Philips LongLife EcoVision та характеризуються тривалим терміном служби, який становить 1100 годин для ламп Н18-го типу та 1500 годин для джерел світла типу Н19.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів