Футбол на тлі торговельних воєн: як автопром Канади зустрів ЧС-2026

Старт Чемпіонату світу з футболу 2026 року в Торонто та Ванкувері збігся з найскладнішим періодом для канадської автомобільної промисловості. Поки міста-господарі приймають наплив іноземних уболівальників, національний автосектор бореться з наслідками тарифного тиску та скороченням виробництва.

У Канаді немає власних масових автомобільних брендів – уся індустрія зосереджена на п'яти ключових заводах у провінції Онтаріо, які належать Stellantis, Ford, General Motors, Honda та Toyota. Близько 90% зібраних машин традиційно експортується до США. Обсяги виробництва в країні знижуються: заводи сумарно випускають близько 1,2–1,4 мільйона легкових автомобілів і кросоверів на рік, що майже вдвічі менше за показники десятирічної давнини. Ситуацію погіршує тривала модернізація заводу Ford в Оквіллі, а також тимчасове зупинення потужностей Stellantis у Брамптоні.

Попри статус одного з організаторів ЧС-2026, канадські підприємства жодним чином не залучені до офіційної логістики FIFA – увесь транспортний парк для обслуговування турніру надано азійськими спонсорами. Автопром Канади сьогодні повністю сфокусований на утриманні робочих місць та залученні субсидій для виробництва тягових батарей, щоб не програти конкуренцію США та Мексиці.

Довідка «АЦ»

У Канаді є незалежний автовиробник, але він випускає не масові моделі, а штучні трекові суперкари. Ідеться про компанію Felino Cars із Квебеку, засновану гонщиком Антуаном Бессеттом. Вуглепластикове купе Felino cB7R оснащується 7-літровим атмосферним двигуном V8 потужністю 700 к.с. Тираж цієї дорожньо-трекової машини обмежений лише 10 екземплярами, а ціна стартує від $360 тисяч.