Електричний кросовер Toyota bZ4X пройшов планове оновлення в середині життєвого циклу. Йому не тільки підкоригували зовнішність, а й поліпшили характеристики, зробивши більш дальнобійним.
Зовні рестайлінговий bZ4X відрізняється від попередника дещо переробленої передньою частиною. Зокрема, кросовер отримав фари з іншою графікою, бампер зі збільшеним повітрозабірником й інші повітроводи. Ще колісні диски виконані в новому дизайні. У салоні оновлення куди помітніше. Тут модернізація торкнулася передньої панелі, на якій тепер встановлено витягнутий 14-дюймовий екран мультимедії, а під ним блок з фізичними кнопками.
Але ключові зміни торкнулися силової установки кросовера. Базовий варіант bZ4X комплектується електромотором потужністю 165 к. с., а запас ходу до 445 км забезпечує батарея на 57,7 кВтг. Доступна і версія на 221 к. с., яка може проїхати без підзарядки до 573 км завдяки батареї на 73,1 кВтг. А ось флагманська двомоторна версія видає 338 к. с. потужності. Розгін з місця до «сотні» у неї займає 5,1 секунди. Запас ходу – 520 км. Також цей варіант може буксирувати за собою причіп масою до 1,5 тонни.
Також Toyota знизила рівень шуму й вібрації в салоні електрокара, а ще перенастроила його підвіску. В результаті bZ4X став комфортнішим в управлінні. Крім того, электрокроссовер обзавівся функцією заряджання змінного струму потужністю 22 кВт. Новинка вийде на ринок Європи у середині року. Вартість оголосять ближче до старту продажів.
-
Подія 12 липня 2026 21:00Як у Львові виготовили мікроавтобус із пластиковим кузовом (ФОТО) -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
