Американський аукціон Barrett-Jackson продав один із шістнадцяти Shelby Group II Mustang, випущених 1966 року. Це був дванадцятий із поні-карів, підготовлених до чемпіонату SCCA Trans Am. Відповідний запис є у реєстрі SAAC Shelby.
Автомобіль призначався для пілота Shelby Кена Майлза, що через багато років потому (у 1995 році) підтвердив Керрол Шелбі. Але виїхати на ньому на гоночну трасу Майлзу не вдалося. Він загинув тестуючи J-Car у Ріверсайді. Після його трагічної смерті «Мустанг» запропонували Джону МакКомбу. Саме на цьому автомобілі МакКомб допоміг Ford заявити про себе у Трансамериканському чемпіонаті седанів у 1966 році.
Загалом цей Shelby Mustang брав участь у понад 30 задокументованих перегонах, включаючи SCCA, Trans-Am, ARRC та 24 Hours of Daytona. Зокрема, в арсеналі поні-кару перше місце у Pan-American Trans-Am у Грін-Веллі, штат Техас, та перше місце у Continental Divide SCCA Nationa. Обидві — перемоги 1966 року.
Надалі автомобіль побував у руках багатьох відомих гонщиків. І часто опинявся на обкладинках журналів Motor Trend та Sports Car Graphic. У 2013 році поні-кар потрапив до рук Shelby Legendary Motorcar, де він пройшов повну реставрацію. Автомобіль укомплектували оригінальним двигуном Shelby American Racing 289 Hi-Po V8 потужністю 390 к.с. У парі з ним працює сучасна чотириступінчаста механічна коробка передач BorgWarner T10 з коротким передатним числом.
Унікальний Shelby Group II Mustang обійшовся новому власнику 770 000 доларів. Для порывняння, за цю суму можна придбати три нових Ferrari Roma. Разом із поні-каром він отримав комплект різноманітних унікальних предметів. Серед них рідкісні фотографії, книга SAAC Shelby 1965-66-67 4-го видання, підписана Джоном МакКомбом, стенограма його інтерв'ю й багато іншого.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
