У 2026 році SAIC запустить масове виробництво твердотільних акумуляторів

28 травня 2024, 16:00
У 2026 році SAIC запустить масове виробництво твердотільних акумуляторів

Запустити масове виробництво твердотільних акумуляторів до кінця десятиліття планують кілька автомобільних компаній, у тому числі Toyota і Nissan. Але, схоже, першою це зробить китайська SAIC. Масове виробництво твердотільних блоків компанія планує запустити у 2026 році. Поки не відомо, яка з моделей SAIC отримає їх першою. Не виключено, що це буде абсолютно новий автомобіль.

У жовтні цього року китайський бренд виведе на ринок свій перший автомобіль із напівтвердотілими акумуляторами — седан IM L7. У ньому використовуються батареї з рідким електролітом. У 2025 році такі акумулятори з'являться в інших продуктах SAIC, включаючи моделі MG, Baijun та Wuling.

SAIC — далеко не єдиний китайський автовиробник, який працює над твердотільними батареями. У лютому цього року CATL, BYD, CALB, Nio та декілька інших місцевих компаній створили консорціум для побудови до 2030 року ланцюжка постачання твердотільних акумуляторів.

Над цією технологією багато років працює Toyota та має більше патентів, ніж будь-яка інша компанія. Свій перший електромобіль із твердотільною батареєю компанія випустить через пару років. Над запуском масового виробництва таких блоків Toyota працює спільно з нафтопереробним заводом Idemitsu Kosan. До 2030 року їхній випуск планують довести до десятка тисяч одиниць.

У квітні цього року про серйозне просування у розробці твердотільних акумуляторів заявив Nissan. Почати випуск електромобілів із ними компанія планує до 2028 фінансового року.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз