У китайській провінції Цзянсі збудували експериментальну підвісну залізницю на неодимових магнітах — Sky Train. Проєкт «небесного потягу» розробили вчені місцевого Університету науки та технологій.
Протяжність тестової ділянки лише 800 метрів. Два вагони на 88 осіб рухаються на висоті близько 10 метрів над землею й знаходяться під рейками, але фізичними із ними не контактують. Як розповіли вчені, завдяки відсутності тертя Sky Train потребує лише невеликої кількості електроенергії, не шумить та потребує лише мінімального обслуговування. Максимальна швидкість руху складає 80 км/год. Надалі трасу планують подовжити до 7,5 км та збільшити швидкість до 120 км/год.
У своїй системі розробники використали потужні постійні магніти із великим вмістом рідкісноземельних металів. Генерованої ними сили достатньо для того, щоб утримувати пасажирські вагони у підвішеному стані без джерела живлення необмежений час.
[embed]https://www.youtube.com/watch?v=aXXY3f6itHw[/embed]
При цьому будівництво лінії Sky Train обходиться вдесятеро менше, ніж гілка метро аналогічної довжини навіть із урахуванням вартості неодиму. Не варто скидати з рахунків і той факт, що магніт із неодимовим посиленням втрачає менше ніж 5% свого магнетизму за сторіччя, тобто може служити досить довго.
До речі, із неодимом у Китаю проблем немає, оскільки на території країни знаходиться майже 40% усіх відомих світових запасів рідкісноземельних металів. У 2020 році всього шість китайських державних компаній виробили 85% світових рафінованих рідкісноземельних елементів.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
