У четвер 25 серпня 2016 року водій автомобіля Honda CR - V на ім'я Євген з'їхав з МКАД на вулицю Липецьку, не порушуючи правил і швидкісного режиму. Проте через кілька днів йому прийшла квитанція про штраф за перетин поодинокої суцільної лінії розмітки - з наочними доказами цього "порушення".
На кадрі добре видно, що в яскравий сонячний день система машинного зору сприйняла густу тінь від автомобіля за його габарити. Номер "порушника" розпізнався через дві секунди.
Раніше та сама камера на виїзді з МКАД на Липецьку зафіксувала порушення суцільної лінії (їзду узбіччям) автомобіля, який з'їхав зі смуги внаслідок поломки і ввімкнув аварійку.
Це далеко не перші помилки систем машинного зору ДІБДР під час обробки відео з дорожніх камер. Буквально тиждень тому водія в Нижньокамську оштрафували за перевищення швидкості. Згідно з документом, водій автомобіля Hyundai їхав вулицею Магістральною зі швидкістю 82 км/год за дозволених 60 км/год. Система машинного зору не помітила евакуатор.
Статистика засвідчує, що в місцях встановлення кількість порушень ПДР значно зменшується (навіть з урахуванням тіней і евакуаторів), а швидкість руху транспортних засобів збільшується на 11%.
Є й інший важливий плюс. Автоматична фіксація порушень з напівавтоматичним накладенням штрафів стала новим безпрецедентним джерелом доходу для міського бюджету. Інвестиції в установлення кожної нової дорожньої камери окупаються через кілька місяців, а далі вони працюють у чистий плюс.
У травні 2016 року влада розпочала встановлення 600 нових камер, так що до вересня 2016 року їхня кількість в Москві зросте до 1400 штук, а в перспективі - до 2000 штук. Кожна з камер щодня генерує грошовий потік, не потребуючи надмірних витрат на обслуговування. Окрім стаціонарних, дорожні камери для фіксації порушень встановлено також на передніх і задніх стеклах 110 автобусів.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
