На міжнародному автосалоні, що відкрився в Брюсселі, компанія Zeekr представила нову модель. Електричний універсал Zeekr 7GT, що став четвертою моделлю бренду в Європі після універсала 001, компактного кросовера X та середньорозмірного позашляховика 7X.
Європейська версія Zeekr 7GT за стилем екстер'єру відповідає китайському аналогу Zeekr 007 GT. Вона має елегантний зовнішній вигляд із похилим капотом та спойлером типу «качиний хвіст». Однак у 7GT відсутня інтерактивна світлова смуга Zeekr Stargate спереду. Він складається з 1711 індивідуально керованих світлодіодів, які можуть створювати персоналізовані анімації, зображення та текст. У європейській версії замість цього елемента використовується затемнена деталь.
Габарити Zeekr 7GT становлять 4817/1910/1456 мм, колісна база - 2900 мм. Новинка побудована на платформі PMA2+ з високовольтною системою 800 В. Він доступний з варіантами акумуляторних батарей місткістю 75 кВт-год та 100 кВт-год, що забезпечують запас ходу 519-655 км в умовах WLTP. На заповнення місткості від 10 до 80% потрібно 13 хвилин за потужності зарядного пристрою 450 кВт.
Задні приводна версія Zeekr 7GT оснащується електромотором на задній осі, що забезпечує пікову потужність 310 кВт/422 к.с. Розгін до 100 км/год займає 5,3 секунди. Повнопривідна версія має у своєму арсеналі два електромотори загальною потужністю 475 кВт/646 к.с. Топова комплектація Zeekr 7GT отримала пневматичну підвіску, спортивні гальма та електропривод дверей.
Постачання електричного універсалу до Європи заплановано на 1 липня цього року. Ціна на Zeekr 7GT варіюється залежно від країни. Так у Норвегії новинка коштуватиме $39570-59405, а в Данії доведеться викласти від $70950 до $93570. У Китаї модель продається за ціною від 202900 до 262900 юанів ($29080-37670).
-
Подія 12 липня 2026 21:00Як у Львові виготовили мікроавтобус із пластиковим кузовом (ФОТО) -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
