На українських дорогах помічено народний індійський автомобіль

На отечественных дорогах сегодня можно встретить подержанные иномарки самых различных брендов, в том числе и весьма редких как для нашего потребителя. Пример тому – индийская микролитражка Maruti 800. Машина продержалась на конвейере с различными изменениями 31 год. Всего было изготовлено 2,87 млн ед., подавляющее большинство которых (2,66 млн ед.) для местного рынка.

Это был первый, по-настоящему народный автомобиль для Индии, имевший современную, переднеприводную конструкцию. За ним выстраивались огромные очереди – с момента заказа до получения покупателям приходилось ожидать около трех лет, чем не могли не воспользоваться дельцы на черном рынке.

История машины восходит к 1982 году, когда между компаниями Maruti Udyog и Suzuki Motor было образовано СП. Сначала оно занималось только импортом японских автомобилей, а в декабре 1983 года стартовало местное производство модели Maruti 800. В ее основу положили Suzuki Alto первой генерации SS30/40). Первоначальной целью было доведения уровня локализации до 35%. В конце 1986 года начался выпуск машины второй генерации – на базе Suzuli Alto следующего поколения (SB308). Здесь уже появился новый, 3-цилиндровый двигатель рабочим объемом 796 см куб. и мощностью 37 л. с.

Именно такой автомобиль и был недавно замечен на одной из киевских улиц. Он имеет длину всего 3335 мм, ширину 1440 мм и высоту 1405 мм. Снаряженная масса составляет 650 кг, а полная – 1000 кг. Автомобиль получил неплохую как для этого класса динамику разгона -  от 0 до 100 км/ч за 14 с и максимальную скорость 140 км/ч.

В нашем случае машина 1994 года выпуска. И она еще дорестайлинговая. Последний был проведен в октябре этого же года – на видоизмененной решетке радиатора шильдик с названием марки и модели, прикрепленный с левой стороны, заменила центрально расположенная эмблема. На старой машине фирменный логотип был интегрирован в кнопку открытия крышки капота (см. фото). После модернизации капот открывался уже исключительно из салона.

Популярность Maruti 800 набирала обороты. К 1988 году завод достиг показателя 100 тысяч автомобилей в год (вместе с внедорожником Gypsy на базе Suzuki SJ410). К 1991 году доля местных комплектующих возросла до 65%.

Машину начали поставлять на экспорт. Так, первые автомобилей отправили в Венгрию еще в 1987 году, за ними последовали Чехия и Югославия. А в 1989 году «индус» вышел на рынок Франции, в 1990-м – Нидерландов, позже – Мальты, Италии и Великобритании. Интересно, что в 1992 году для европейских покупателей Maruti предстала в более современном исполнении – с каталитическим нейтрализатором.  Все автомобиля для Европы обязательно комплектовались ремнями безопасности.

К 2008-2009 годам спрос на машину в Индии стал падать. Затем на местном рынке появился более доступный конкурент, ставшим самым дешевым в мире авто – заднемоторный, двухцилиндровый Tata Nano, стоявший всего 123 000 рупий против 184 641. Может бы Maruti 800 выпускалась бы и дольше, однако машину похоронили введение экологических норм Евро 4. История первого по-настоящему народного индийского автомобиля закончилась в 2014 году.

На вітчизняних дорогах сьогодні можна зустріти вживані іномарки найрізноманітніших брендів, у тому числі й дуже рідкісних як для нашого споживача. Приклад тому – індійська мікролітражка Maruti 800. Машина протрималася на конвеєрі із різними змінами 31 рік. Усього було виготовлено 2,87 млн ​​од., переважна більшість яких (2,66 млн од.) для місцевого ринку.

Це був перший по-справжньому, народний автомобіль для Індії, що мав сучасну, передньопривідну конструкцію. За ним шикувалися величезні черги – з моменту замовлення до отримання покупцям доводилося чекати близько трьох років, чим не могли не скористатися ділки на чорному ринку.

Історія машини сходить до 1982 року, коли між компаніями Maruti Udyog та Suzuki Motor було утворено СП. Спочатку воно займалося лише імпортом японських автомобілів, а у грудні 1983 року стартувало місцеве виробництво моделі Maruti 800. У її основу поклали Suzuki Alto першої генерації (SS30/40). Початковою метою було доведення рівня локалізації до 35%. Наприкінці 1986 року розпочався випуск машини другої генерації – на базі Suzuli Alto наступного покоління (SB308). Тут уже з'явився новий 3-циліндровий двигун робочим об'ємом 796 см куб. та потужністю 37 к. с.

Саме такий автомобіль і був нещодавно помічений на одній із київських вулиць. Він має довжину всього 3335 мм, ширину 1440 мм та висоту 1405 мм. Споряджена маса складає 650 кг, а повна – 1000 кг. Автомобіль отримав непогану як для цього класу динаміку розгону - від 0 до 100 км/год за 14 секунд і максимальну швидкість 140 км/год.

У нашому випадку машина 1994 випуску. І вона ще дорестайлінгова. Останній, що цікаво, був проведений у жовтні цього ж року – на видозміненій решітці радіатора шильдик з назвою марки та моделі, прикріплений з лівого боку, замінила центрально розташована емблема. На старій машині фірмовий логотип був інтегрований до кнопки відкриття капота, безпосередньо на його кришці (див. фото). Після модернізації капот відкривався вже виключно із салону.

Популярність Maruti 800 набирала обертів. До 1988 року завод досяг показника 100 тисяч автомобілів на рік (разом із позашляховиком Gypsy на базі Suzuki SJ410). До 1991 року частка місцевих комплектуючих зросла до 65%.

Машину почали постачати на експорт. Так, перші автомобілі відправили до Угорщини ще в 1987 році, за ними пішли Чехія та Югославія. А 1989 року «індус» вийшов на ринок Франції, 1990-го – Нідерландів, пізніше – Мальти, Італії та Великобританії. Цікаво, що у 1992 році для європейських покупців Maruti постала у більш сучасному виконанні – з каталітичним нейтралізатором. Усі автомобілі для Європи обов'язково комплектувалися пасками безпеки.

З 2008-2009 років попит на машину в Індії почав падати. На місцевому ринку з'явився більш доступний конкурент, який став найдешевшим авто у світі - задньомоторний  2-циліндровий Tata Nano, що стояв всього 123 000 рупій проти 184 641. Може б Maruti 800 випускалася б й довше, проте машину остаточно поховали введення екологічних норм Євро 4. Історія першого по-справжньому народного індійського автомобіля закінчилася в 2014 році.