У цей день, 6 лютого 1954 року на Міжнародному автосалоні в Нью-Йорку Mercedes-Benz презентував одразу дві спортивні моделі, які стали для компанії знаковими – 300 SL та 190 SL. Абревіатура в назві SL розшифровувалась як «суперлегкий» (з нім. Super Leicht), що підкреслювало передову конструкцію та швидкісні якості.
Купе 300 SL (W198) отримало оригінальні двері «крило чайки» від гоночного боліда 300 SL (W194), який у 1952 році здобув перемогу відразу на двох престижних змаганнях – 24 години Ле-Мана та Panamericana. Під капотом серійної моделі встановили 3,0-літровий бензиновий двигун з безпосереднім упорскуванням пального, який розвивав 215 к. с. Максимальна швидкість була приголомшливою – 250 км/год. Всього з 1954 по 1957 рік виготовили тільки 1400 машин.
А друга новинка – модель 190 SL (W121 BII) мала вже відкритий кузов типу родстер і була побудована на платформі моделі верхнього середнього класу – Ponton (W121). Тут стояв 1,9-літровий двигун у 105 к. с., який розганяв автомобіль до 170 км/год. На виставці в Нью-Йорку був показаний передсерійний варіант, а у продаж машина надійшла в 1955 році. Як опція машина пропонувалася і зі знімним жорстким дахом.
190 SL завоював велику популярність за океаном – на 1960 рік його частка у загальних продажах легкових «мерседесів» у США сягнула 18%. У результаті на американської ринок було поставлено 10 368 од., а загалом впродовж 1955 – 1963 років виготовили 25 881 автомобіль Mercedes-Benz 190 SL.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
