Автомобільна галузь наразі переживає глобальний дефіцит напівпровідників. Це призводить до того, що підприємства скорочують випуск продукції, а деякі і зовсім простоюють. Звісно, такий стан справ позначається на прибутку компаній. І, щоб не зазнавати колосальних втрат, вони піднімають ціни на нові машини.
Більшість виробників пояснюють ситуацію, що склалася тим, що заводи, які спеціалізуються на випуску різних мікрочипів, простоювали через обмеження пов'язані з пандемією. Однак компанія Bosch, яка є найбільшим постачальником напівпровідників в автомобільній галузі, запевняє, що це не так. За словами члена правління компанії Гаральда Крегера, всьому виною застарілий ланцюжок поставок.
Крегер наголосив, що з кожним роком автомобілі стають розумнішими, а системи складнішими. В результаті навантаження на ланцюжок зростає. Якщо, наприклад, для машин з ДВЗ потрібно напівпровідників на суму 80 доларів, то для електрокарів їх потрібно не менше ніж на 550 доларів, тобто майже всемеро більше. До того ж на виробництво деяких чипів необхідно не менше півроку, тому вимагати від компаній надати їх протягом тижня нерозумно.
Щоб деталі сходили з конвеєра без перебоїв, заводи-виробники повинні дізнаватися про потребу в них набагато раніше, а не за кілька місяців до виходу моделі на ринок. Утім, це було очікувано, що попит на мікрочипи злетить у кілька разів. Однак у Bosch не думали, що це відбудеться так швидко. Ще кілька років тому вони почали проектувати новий завод із виробництва напівпровідників вартістю 1 мільярд євро, а минулого тижня розпочали його будівництво. Запустити підприємство в роботу мають намір максимально швидко, оскільки попит в глобальному ланцюжку поставок напівпровідників обов'язково зросте.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
