Генеральний директор Intel Пет Гелсінгер припустив, що проблеми з поставками напівпровідників затягнуться до 2024 року. Хоча раніше в компанії припускали, що впоратися з проблемою вдасться до кінця 2023 року. В інтерв'ю TechCheck Гелсінгер сказав, що причиною річної відстрочки стала нестача обладнання, необхідного для розширення виробничих площ до рівня здатного задовольнити підвищений попит.
"Ми справді інвестували в обладнання. Його нестача буде обмежувати нарощування потужностей для нас і всіх інших, але ми вважаємо, що перебуваємо в кращому становищі, ніж інша частина галузі", - сказав Гелсінгер.
Протягом останніх років потреби в напівпровідниках значно зросли. Сьогодні чипи використовуються практично в усьому, від смартфонів до пральних машин і автомобілів. Серйозно погіршила ситуацію пандемія Covid-19, що спровокувала зупинення багатьох підприємств одночасно зі зростанням попиту на побутову електроніку. Дефіцит чипів відчули на собі найбільші економіки світу. Зокрема, США пережили найвищу інфляцію з початку 1980-х років.
Американська компанія Intel - найбільший розробник і виробник електронних пристроїв і комп'ютерних компонентів, зокрема чипів для систем штучного інтелекту і для інтернету речей, енергонезалежної пам'яті. Після призначення Гелсінгера на посаду генерального директора в лютому 2021 року, Intel оголосила про низку великих інвестицій в географічну диверсифікацію виробництва мікросхем. Компанія вкладає значні кошти в будівництво заводів із виробництва напівпровідників в США і Європі. Але більша частина світових потужностей з виробництва чипів наразі зосереджена в Азії.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
