6 грудня виповнилося рівно 10 років відомому запорізькому Музею техніки «Фаетон», який є володарем найбільшої в Україні колекції ретроавтомобілів. Про цей музей ми вже не раз писали. А сьогодні розповімо про один експонат, який демонструють у новому, нещодавно відкритому залі музею, присвяченому здебільшого військовим автомобілям.
Це рідкісна повноприводна капотна вантажівка швейцарської марки Saurer, модель 2DМ — одна з найбільш знаменитих автомобілів, вироблених коли-небудь цією фірмою. Її виробництво розпочалося у 1964 році. Повна маса вантажівки становила 12 т, вантажопідйомність на бездоріжжі — 4,9 т. Однак дорогами з твердим покриттям вона могла перевозити куди більше — за деякими даними до 9 т. Цілком впевнено вона працювала і в складі автопоїзда повною масою 21 т.
Автомобіль мав суцільнометалеву кабіну з люком в даху, характерним для військових вантажівок. Той застосовувався і для організації руху в колоні, і для спостереження за повітряною ситуацією. Вантажна платформа теж була суцільнометалева, з тентом. Крім того, випускалися модифікації у вигляді самоскида і сідельного тягача.
Saurer 2DМ оснащували дизельним мотором СT3D робочим об'ємом 8,1 л і потужністю 135 к.с. Максимальний крутильний момент становив 490 Нм при 1300 об/хв. Двигун працював у парі з 8-ступеневою коробкою передач (4 передачі плюс дільник).

Додамо, що машина забезпечувалася лебідкою з тяговим зусиллям 6,0 т. Цікаво, що для виведення 50-метрового троса в лівому крилі зроблено отвір і спеціальну напрямну скобу. Максимальна швидкість автомобіля становила 74 км/год.
Випуск автомобілів Saurer 2DМ (4х4) припинився в 1976 році. Було вироблено близько 3200 машин. З цієї кількості в швейцарську армію надійшло, не рахуючи п'яти прототипів, 1797 од. І що примітно, вони перебували там на озброєнні аж до 2009 року. Крім того, ці автомобілі поставлялися в деякі країни Африки. І що цікаво, кілька цих рідкісних автомобілів можна було зустріти і в Україні. Один із них в лютому 2006 року було сфотографовано в Києві, та ще й з причепом (див.фото в заголовку). А ще один Saurer 2DM відображений в зоні АТО на Донбасі, в лютому 2015 року.
Компанію Saurer заснував у місті Арбон швейцарський підприємець, один із піонерів автомобілебудування Адольф Заурер. У 1898 році він побудував свій перший легковий автомобіль, а в 1903-му— "п'ятитонку" з 8-літровим мотором на 25-30 к.с. Відтоді фірма випускала тільки вантажівки, а починаючи з 1908 року вони почали надходити в армію Швейцарії.
Компанія розвивалася успішно. У 1906 році було створено її австрійське відділення у Відні, а в 1910-му заснували французьку філію в місті Сюрен, а на наступний рік було відкрито представництво навіть у США. Саме на цих вантажівках було здійснено перший автопробіг через всю Америку.

У період після Другої світової війни компанії Saurer стало важко змагатися з куди більшими гравцями на ринку. У 1956 році припинила своє існування головна закордонна філія — у Франції: її придбала фірма SIMCA. А в 1950 році наказало довго жити відділення в Австрії — його приєднав до себе концерн Steyr-Daimler-Puch. У самій Швейцарії останню цивільну вантажівку випустили 8 грудня 1982 року, проте фірма продовжувала існувати — завдяки великому військовому замовленню – до лютого 1986 року. А потім її господарем став всемогутній Daimler-Benz.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію