Як Ford випустив популярного конкурента іменитому Jeep

11 серпня 2023, 17:00
Як Ford випустив популярного конкурента іменитому Jeep

В этот день ровно 58 лет назад журналистам и общественности была представлена принципиально новая модель Ford – внедорожник Bronco. Автомобиль должен был составить конкуренцию своим землякам – Jeep CJ5 и International Harvester Scout, а заодно и пришлой «японке» - Toyota Land Cruiser.

Ford Bronco первого поколения представлял собой полноприводный автомобиль рамной конструкции с упрощенным кузовом. Базовым двигателем была рядная «шестерка» от легковой модели Falcon, правда модернизированная. При рабочем объеме 2785 см куб. она развивала 105 л. с. В качестве опции могли устанавливаться и агрегаты V8.

Чтобы снизить производственные затраты, коробку передач сделали механической, трехступенчатой. Что интересно, она имела кнопочное управление, в то время как «раздатка» переключалась напольным рычагом. Впрочем, такой рычаг вскоре стал популярным и для коробки передач. Подвеска передних колес была независимая, пружинная, а задних – зависимая, рессорная.

Кузов предлагался в трех вариантах: двухдверный универсал, пикап с полукабиной и открытый Roadster c тентом. В качестве опции устанавливались дополнительный бензобак, лебедка, коробка отбора мощности, ковшеобразные сиденья и т. д.

Реализация машины поначалу шла хорошо. В первый год было продано 23 776 автомобилей. В дальнейшем этот уровень колебался в пределах от 13 до 25 тыс. в год. Всего в 1966 – 1978 гг. потребителям ушло 225 585 машин.

Первоначально автомобиль Ford Bronco разрабатывался как компактный внедорожник и имел собственное оригинальное шасси. Однако в 1978 году он подрос и стал версией пикапа F-150, то есть вошел в сегмент полноразмерных внедорожников. Это было уже второе поколения машин, и оно могло конкурировать с моделями Chevrolet K5 Blazer, Dodge Ramcharger и Jeep Cherokee. За ним последовали машины третьего поколения, четвертого и пятого. И все они были родственниками пикапа Ford F-серии.

Отдельно нужно рассказать про модель Ford Bronco II, отличающуюся более компактными размерами. По свои габаритам (длина 4021 мм) она соотвествовала Bronco первой генерации. Младший брат продавался с 1984 по 1990 модельные годы вместе с третьим и четвертым поколениями полноразмерного Ford Bronco .

Созданный на базе пикапа Ford Ranger , Bronco II выпускался в одном поколении и только как трехдверный универсал, конкурируя с трехдверной версией Jeep Cherokee , а также моделями Chevrolet S-10 Blazer и GMC S-15 Jimmy.

12 июня 1996 года с конвейера завода Ford в Уэйне, штат Мичиган сошел последний автомобиль Bronco. В результате падения спроса на двухдверные внедорожники выпуск машин этой марки был прекращен, казалось, навсегда. Место его занял 4-дверный Ford Expedition.

Но нет, история модели Bronco на этом не закончилась. Четверть века спустя, в июне 2021 года из ворот завода вышел первый среднеразмерный внедорожник нового, уже шестого поколения Ford Bronco

Цього дня рівно 58 років тому журналістам та громадськості було представлено принципово нову модель Ford – позашляховик Bronco. Автомобіль мав скласти конкуренцію своїм землякам – Jeep CJ5 та International Harvester Scout, а заодно і немісцевій Toyota Land Cruiser.

Ford Bronco першого покоління являв собою повнопривідний автомобіль рамної конструкції зі спрощеним кузовом. Базовим двигуном була рядна "шістка" від легкової моделі Falcon, щоправда модернізована. За робочого об'єму 2785 см куб. вона розвивала 105 к. с. Як опція могли встановлюватися і агрегати V8.

Щоб зменшити виробничі витрати, коробку передач зробили механічною, триступеневою. Що цікаво, вона мала кнопкове керування, тоді як "роздатка" перемикалася важелем на підлозі. Втім, останній незабаром став популярним і для коробки. Підвіска передніх коліс була незалежна, пружинна, а задніх – залежна, ресорна.

Кузов пропонувався у трьох варіантах: дводверний універсал, пікап із напівкабіною та відкритий Roadster з тентом. Як опція встановлювалися додатковий бензобак, лебідка, коробка відбору потужності, ковшеподібні сидіння тощо.

Реалізація машини спочатку йшла добре. Першого року було продано 23 776 автомобілів. Надалі цей рівень коливався не більше від 13 до 25 тис. на рік. Усього 1966 – 1978 рр. споживачам надійшло 225 585 машин.

Спочатку автомобіль Ford Bronco розроблявся як компактний позашляховик та мав власне оригінальне шасі. Однак у 1978 році він підріс і став версією пікапа F-150, тобто увійшов до сегменту повнорозмірних позашляховиків. Це було вже друге покоління машин, і воно могло конкурувати з моделями Chevrolet K5 Blazer, Dodge Ramcharger та Jeep Cherokee. За ним пішли машини третього покоління, четвертого та п'ятого. І всі вони були родичами пікапа Ford F-серії.

Окремо слід розповісти про модель Ford Bronco II, що відрізняється компактнішими розмірами. За своїми габаритами (довжина 4021 мм) вона відповідала Bronco першої генерації. Молодший брат продавався з 1984 по 1990 модельні роки разом із третім та четвертим поколіннями повнорозмірного Ford Bronco.

Створений на базі пікапа Ford Ranger, Bronco II випускався в одному поколінні і лише як тридверний універсал, конкуруючи з тридверною версією Jeep Cherokee, а також моделями Chevrolet S-10 Blazer та GMC S-15 Jimmy.

12 червня 1996 року з конвеєра заводу Ford в Уейні, штат Мічиган зійшов останній автомобіль Bronco. Внаслідок падіння попиту на дводверні позашляховики випуск машин цієї марки було припинено, здавалося, назавжди. Місце його зайняв 4-дверний Ford Expedition.

Але ні історія моделі Bronco на цьому не закінчилася. Через чверть століття, у червні 2021 року з воріт заводу вийшов перший середньорозмірний позашляховик нового, вже шостого покоління Ford Bronco

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз