Як народилися авто з індіанцем на капоті

03 січня 2024, 22:00
Як народилися авто з індіанцем на капоті

Цього дня, 3 січня 1926 року, корпорація General Motors представила свій новий автомобільний бренд – Pontiac. Ще 1893 року американець Едуард Мерфі утворив фірму з виробництва кінних колясок. Вона була в місті Понтіак (штат Мічиган) і бізнесмен, не вагаючись, дав компанії відповідну назву – Pontiac.

1907 року фірма взялася і за випуск легкових автомобілів, але під іншою маркою – Oakland. А назва Pontiac з'явилася на автомобілях лише 1926 року. На машинах красувалася ефектна емблема з профілем індіанця та хвалькуватим підписом «Король «шісток». Автомобілі мало шестициліндровий мотор, дуже хороший на ті часи.

Проте вже 1930 року агрегат замінили на новий, вже верхнеклапанний (3,3 л). Саме завдяки такому двигуну, а також порівняно невисокій продажній ціні, автомобілі Pontiac мали високий попит і сильно потіснили конкурентів. А один з них – фірма Oakland, зрештою, взагалі припинила існування.

1933 року автомобілі Pontiac знову оновили. Вони отримали незалежну передню підвіску коліс та систему вентиляції салону без протягів. А через два роки пізніше з'явився цікавий по дизайну автомобіль Silver Streak («Срібна стрічка»). По центру всього передка - від бампера до вітрового скла тягнулася широка срібляста смуга.

Машини цієї серії мали великий попит і перебували у виробництво цілий ряд років.

Після Другої світової калейдоскоп новинок продовжувався. У 1949 році на автомобілях Pontiac з'явилися кузови типу фастбек, тобто із задньою стінкою, що плавно спускається до самого бампера. У 1952 році машини стали оснащувати автоматичною коробкою передач та гідропідсилювачем керма. А через три роки замість застарілої нижньоклапанної «вісімки» стали встановлювати верхньоклапанний агрегат V8 (4,7 л).

1953-го фірма почала випускати, правда ще в дослідному порядку, мотор з механічним упорскуванням палива. А в 1960 році вперше в історії компанії з'явилася модель з несівним кузовом - досить компактний автомобіль Tempest.

Цікаво, що у 1967 році пішла в серію перша спортивна модель фірми – Firebird, яка склала конкуренцію бестселлеру Ford Mustang.

Паливна криза 70-х років. сильно позначився продукції компанії Pontiac. У її виробничій програмі з'явився ряд економічних моделей. При цьому найскромніша з них - машина серії "1000" мала японський дизель Isuzu (1,8 л; і всього 52 л. с.).

Примітною сторінкою в історії фірми стала поява в 1989 універсала підвищеної місткості Pontiac Trans Sport. Це була новаторська модель із 7-місним однооб'ємним кузовом, оригінальним за дизайном. При цьому його сталевий каркас був покритий пластиковими панелями.

У 90-ті роки фірма Pontiac повністю перейшла на передньопривідні моделі. А щодо двигунів, то пропонувалася їх широка гама: від 4-цилірового мотора в 2,2 л, потужністю 122 к. с. і до агрегату V8 робочим об'ємом 5,7 л, який видавав на гора 309 к. с.

У новому XX столітті зірка Pontiac пішла до заходу сонця. Корпорація General Motors, зіткнувшись із величезними фінансовими проблемами внаслідок кризи 2008 року, заявила, що у 2010 році припинить виробництво автомобілів під маркою Pontiac. І останній із них був зібраний у січні 2010 року.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз