Як надлегкий автомобіль став етапним в історії Mercedes-Benz

12 березня 2024, 21:00
Як надлегкий автомобіль став етапним в історії Mercedes-Benz

Щойно з'явившись, машина Mercedes-Benz 300SL відразу відродила після 22-річної перерви давню славу спортивних автомобілів із трипроменевою зіркою. Дебют її відбувся на знаменитих гонках Mille Miglia («Тисяча миль») і там гонщик Карл Клінг завоював призове друге місце, поступившись лише Ferrari. Але це був лише початок.

В іншому престижному змаганні 1952 року – «24 години Ле Ман» гонщик Герман Ланг прийшов першим. Мало того, цього року і на цій же машині він став переможцем гонки Eifelrennen («Айфельреннен»). І нарешті Mercedes-Benz 300SL переміг на гонці Carrera Panamericana в Мексиці.

Що ж являла собою ця машина? Індекс SL розшифровувався як Super Leight (з нім. «Надлегкий»). Справді, вона мала зварений алюмінієвий каркас кузова - легкий (330 кг), але міцний, який розробив головний конструктор Daimler-Benz Рудольф Уленхаут.

Ефектні бічні двері кузова, що відкривалися вгору, отримали назву «крило чайки» й були не тільки дизайнерською знахідкою. Справа в тому, що через саму конструкцію несучого каркаса кузова застосування звичайних дверей було просто неможливим.

Мала загальна вага машини (1132 кг) повинна була компенсувати порівняно невелику потужність мотора. Трилітрову рядну "шістку" запозичили у серійного седана 300S (W189) і форсували з 150 до 175 к. с. (207 Нм). Вона отримала інноваційну алюмінієву головку блоку і три двокамерні карбюратори Solex.

Цікаво, що двигун нахилили праворуч на кут 50 град., щоб розмістити його під нижчим капотом. Незалежна підвіска всіх коліс забезпечила хорошу керованість та підвищений комфорт. Максимальна швидкість машини становила 257 км/год.

Автомобіль Mercedes-Benz 300SL із кузовом W194 був виготовлений у кількості всього 10 од. А до нашого часу зберігся лише один, який не брав участь у змаганнях, а служив лише для тренувань. Ця унікальна машина була відреставрована в 2012 році і оцінена не мало не багато в 15 млн доларів.

Подальшим розвитком цієї моделі з характерними дверима "крило чайки" став серійний автомобіль Mercedes-Benz 300SL Coupe, який отримав абсолютно новий кузов W198. Він дебютував у 1954 році на Нью-Йоркському автосалоні. Цікаво, що його трилітровий мотор був уже не карбюраторним, а оснащеним системою упорскування, і його потужність зросла до 215 к. с. Максимальна швидкість машини сягала 250 км/год. Усього до 1957 року було випущено 1400 таких машин, більшість із них (80%) було продано у США.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз