В історію вітчизняного автомобілебудування 1 березня 1967 року увійшло як дата початку серійного виробництва моделі ЗАЗ-966В. Як відомо, промисловий випуск перших у країні мікролітражок – ЗАЗ-965 розпочався на Запорізькому автомобільному заводі у жовтні 1960 року. Але вже в перші місяці його конвеєрного життя конструктори почали думати про досконалішу модель. І рівно через рік після старту автопервістка, у жовтні 1961-го, на ВДНГ у москві була представлена нова, поки що дослідна модель ЗАЗ-966.
На початку 60-х років у західному автомобілебудуванні намітилася тенденція переходу від заокруглених форм до раціонально-рублених. І запорізькі дизайнери чітко вловили ці віяння.
Віддали вони належне й модному на той час мотиву: глибокі виштамповки тяглися вздовж бортів, утворюючи ніби канал для руху повітря, який потім надходив у спеціальні забірники, розташовані в районі задніх коліс. У ЗАЗ-966 ці «кишені» виступали досить помітно, за що він згодом й отримав прізвисько «вухатий». Такі вуха вдало поєднувалися із круглими задніми ліхтарями, які, до речі, теж входили у моду.
Серійний випуск цієї моделі планували розпочати десь у другій половині 1962 року. Але не так сталося, як гадалося. Доведення автомобіля, створення технологічного оснащення для нового кузова вимагали чималих капіталовкладень. Однак союзне міністерство автомобільної промисловості не балувало грошима український завод, воліючи підгодовувати насамперед своїх улюбленців – ГАЗ, ЗІЛ та МЗМА.
Тож виробництво у Запоріжжі було підготовлено майже повністю до літа 1966 року. Але й тут не обійшлося без затримки: всемогутній мінавтопром ніяк не міг визначитися з ціною нового виробу, не передбачив покриття витрат підприємства та його подальшого фінансування в потрібному обсязі для освоєння виробництва цієї моделі. Не все було благополучно і з суміжниками. У результаті замість записаного у міністерських планах ІІІ кварталу 1966 року новий «Запорожець» стартував на конвеєрі лише 1 березня наступного, 1967 року.
Перший серійний "вушастик" позначався як ЗАЗ-966В ("тимчасовий"). На ньому стояв конструктивно той самий мотор МеМЗ-966В, що й на пізній версії ЗАЗ-965А, робочим об'ємом 887 см куб. Однак ступінь стиснення була збільшена з 6,5 до 7,2. Внаслідок цього потужність зросла з 27 до 30 к. с. Тут застосовувалися новий карбюратор К-125 та новий інерційно-масляний очищувач повітря.
Установка цього двигуна була задумана як тимчасовий захід. І вже наступного року пішла в серію куди досконаліша модель – ЗАЗ-966, тобто без індексу «В». Робочий об'єм нового двигуна – МеМЗ-968 становив 1196 см куб., а потужність вже 40 к. с. Але недаремно тоді жартували, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. І паралельно з цією новинкою продовжувався випуск первістка – дешевшого ЗАЗ-966В, аж до 1973 року включно. Усього було зроблено близько 275 тис. автомобілів сімейства 966.
-
Подія 04 травня 2026 20:00Першому німецько-іспанському автомобілю виповнилося 35 роківЦього дня рівно 35 років тому була представлена широкому загалу нова розробка фірми SEAT – модель Toledo. Примітно, що ця машина мала 5-дверний кузов ліфтбек, тобто триоб'ємний, але у якого кришка багажника піднімалася разом із заднім склом. Завдяки цьому машина отримала збільшену ємність багажника від 550 л до 1360 л при складених задніх сидіннях. SEAT Toledo був створений на базі платформи автомобіля Golf Mk2 та мав двигуни, які встановлювалися і на автомобілях Volkswagen. Це були бензинові агрегати робочим об'ємом від 1,6 до 2,0 л та потужністю від 75 до 115 к.с. Надалі їхня лінійка поповнилася 150-сильним дволітровим 16-клапанником і 1,9-літровим турбодизелем в 110 к. с. Цікаво, що останній міг працювати на екологічно чистому паливі – біодизелі. З 2003 року автомобілі SEAT Toledo першого покоління випускалися і в Китаї, фірмою Сhery. Ці машини поставлялися зокрема й в Україну, під назвою Chery Amulet У 1998 році на Паризькому автосалоні було представлено SEAT Toledo другого покоління . Це був вже 4-дверний седан із кузовом нотчбек, причому розроблений відомим ательє ItalDesign. Багажник тут вже був не таким ємним як у попередника: 500 – 800 л. В основі машини лежала платформа вже від Golf Mk IV, на якій були створені такі автомобілі як Skoda Octavia і Volkswagen Bora. Автомобілі SEAT Toledo третьої генерації з'явилися в 2004 році. Вони мали вже 5-дверний кузов на кшталт хетчбек. Наприкінці 2012 року з'явилося четверте покоління машини. І що цікаво, автомобіль знову отримав 5-дверний кузов ліфтбек - все повернулося на круги свої. Слід зазначити, що ці машини були уніфіковані по кузову зі Skoda Rapid. І більше того - вироблялися одному і тому ж на заводі, в чеському місті Млада-Болеслав. Випуск машин припинився в лютому 2019 року, і на цьому історія моделі Toledo закінчилася. [related_post id="58812" strip="1"] -
Ретро 02 травня 2026 17:00Як з'явилися найперші BMW 3-ї серіїЦього дня рівно 51 рік тому на підприємстві відомої фірми BMW у Мюнхені стартувало виробництво автомобілів BMW 3-ї серії у кузові Е21 У програму 1975 року входили чотири моделі цієї серії. Їхні цифрові індекси відповідали літражу двигуна. Три з них – 316, 318 та 320 мали карбюраторні мотори потужністю відповідно 90, 98 та 109 к. с. Машини могли розганятися до швидкості 161, 166 та 173 км/год.А ось у дволітрової "старшої сестри" - BMW 320i, де додатковий індекс позначав Injection, було встановлено впорскувальний мотор. Він видавав на гора 125 к. с. Цікаво, що йому на зміну в 1977 році прийшов інший двигун - того ж обсягу, але вже не чотири-, а шестициліндровий. І він, хоч і був карбюраторним, мав майже ту ж потужність – 123 к. с. А «максималка», суто символічно, була навіть трохи більше – 183 замість 182 км/год. Найпотужніша в сімействі стандартних "трійок" - машина 323i з'явилася в 1980 році. Її упорскова «шістка» розвивала 143 к. с., а швидкість досягала 192 км/год.З тюнинг-пакетом Taifun, на вулицях Киева, 2002 р. Фото автора -
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
