Компанія Bugatti уже протягом кількох років експериментує з 3D-друкованими деталями з титану, які вона встановлює на гіперкари. Виготовлення цих деталей доволі трудомістке, адже титан не найм'якший і не найстабільніший метал. Проте виробник не має наміру відмовлятися від цієї технології і свої надруковані деталі вже отримали гіперкари Chiron Pur Sport1, Super Sport 300+, Divo, La Voiture Noire і Centodieci.
Якщо раніше компанія використовувала цю технологію для виготовлення лише деяких компонентів, то тепер вона отримала дозвіл на виробництво видимих деталей з надрукованого титану, зокрема наконечників на вихлопні труби. Першою моделлю, яка отримає накладки, стане Chiron Pur Sport. Разом з решіткою і кріпленням надрукована деталь важить 1,85 кілограма, що на 1,2 кілограма менше за вагу стандартного наконечника.
На виробництві деталі задіяно чотири 400-ватних лазери, які працюють одночасно. Товщина титанової стінки в найтоншій точці складової лише 0,4 міліметра. Крім того, технологія дає змогу робити структуру деталі гратчастою, тим самим знижуючи кількість використовуваного матеріалу. Виготовлений таким способом наконечник дуже міцний і може витримувати температуру до 650 градусів за Цельсієм. Це стало можливим завдяки дворівневій зовнішній частині, яка забезпечує термічну ізоляцію, а також покращує охолодження.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
