Дискусії щодо того, що все-таки краще в автомобілях — сенсорні екрани або фізичні кнопки, точаться доволі давно. Експерти знову і знову наводять докази на користь тих чи інших органів керування системами. До обговорення приєдналася шведська компанія Vi Bilägare.
Фахівці компанії надали перевагу фізичним кнопкам, заявивши, що вони простіші у використанні. Такий висновок було зроблено за результатами дослідження, в рамках якого фахівці протестували 11 авто з сенсорними екранами і Volvo V70 2005 року, управління системами якого здійснюється за допомогою кнопок.
Експерти просили водіїв активувати підігрів сидінь, змінювати температуру в салоні, включати радіо і налаштовувати його на певні станції, запускати антиобмерзачі, скидати бортовий комп'ютер і опускати панель підсвічування приладів на нижній рівень.
Для виконання цих завдань водію Volvo V70 потрібно 10 секунд. За цей час автомобіль проїхав 300 м на швидкості 110 км/год. Досягти приблизно такого ж показника вдалося лише сучасним Volvo C40 та Dacia Sandero. Це свідчить про те, що їхні екрани працюють не так уже й погано.
Найгірше себе показав у цьому випробуванні MG Marvel R. Для виконання всіх завдань йому знадобилося 44,9 секунди. За цей час він проїхав 1,3 км. Також незадовільний результат показали BMW iX та SEAT Leon. Якщо вивести середній показник, то на всіх машинах з мультимедійними системами з сенсорними екранами на виконання необхідних завдань знадобилося 24,7 секунди, що майже в 2,5 раза довше, ніж з безекранною системою.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
