Перша картина кіносерії «Форсаж» вийшла близько 20 років тому. Тоді ніхто навіть не міг уявити, що фільм стане культовим і перетвориться у франшизу, яка вже налічує вісім повноцінних картин. І це не межа, адже студія Universal підтвердила вихід ще двох частин. Усі серії просякнуті адреналіном і тримають глядача в напруженні від самого початку і до фінальних титрів.
Незважаючи на те, що у кожної картини є своя історія, спільних моментів доволі багато. Всі вони про нелегальні вуличні змагання і про людей, венами яких тече не кров, а бензин. У картинах задіяні м'язисті хлопці, симпатичні дівчата і, звісно, неймовірна кількість автомобілів. Під час перегонів машини вибухають і розбиваються, розлітаючись на деталі. Продюсер і технічний консультант Крейг Ліберман, який є великим шанувальником франшизи "Форсаж", підрахував, скільки автомобілів було розбито в рамках зйомок всіх частин франшизи. Число просто вражає.
Під час підготовки семи картин знищено 1487 автомобілів. Восьмий фільм скоро вийде в прокат — під час його зйомок було знищено ще щонайменше 300 машин. Тобто підсумкове число наближається до 1800 одиниць транспорту. Найбільшу лепту в цю статистику вніс "Форсаж 6" — 350 розбитих авто. На жаль, підрахувати реальні витрати не вдається, оскільки далеко не всі моделі оригінальні. Найчастіше під час екшн-епізодів використовуються машини-дублери. Адже знищувати оригінальні потужні і швидкі автомобілі — доволі витратне задоволення.
Статистика щодо кожного фільму має такий вигляд:
- «Форсаж» — 78 машин;
- «Подвійний форсаж» — 130 машин;
- «Потрійний форсаж: Токійський дрифт» — 249 машин;
- «Форсаж 4» — 190 машин;
- «Форсаж 5» — 260 машин;
- «Форсаж 6» — 350 машин;
- «Форсаж 7» — 230 машин.
https://www.youtube.com/watch?v=mH0zREqhoyY&feature=emb_logo
-
Подія 12 липня 2026 21:00Як у Львові виготовили мікроавтобус із пластиковим кузовом (ФОТО) -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
