Всюдихід Sherp розробив ще у 2012 році петербурзький інженер-винахідник Олексій Гарагашьян. Надалі патент на його виробництво придбав український бізнесмен Володимир Школьник. Щоправда, шлях до конвеєра виявився нешвидким і запустити виробництво моделі вдалося тільки в 2014 році в Санкт-Петербурзі, а от в Україні всюдихід почали складати тільки в 2018 році. Тепер від початкового винаходу в ТЗ залишилося близько 20% рішень.
Засновник компанії заговорив про закриття виробництва і перенесення його в іншу країну. Обґрунтовано таке рішення небажанням уряду країни допомогти у вирішенні питання, порушеного ще минулого року, про розширення виробничих потужностей. І це при тому, що Sherp — фактично єдиний експортер автомобільної техніки з України. За словами Володимира Школьника, наразі шість розвинених країн світу запросили розмістити виробництво позашляховиків Sherp у них. Крім того, вони запропонували такий рівень компенсацій, який дасть змогу покрити до 70% витрат на будівництво нового заводу.
"Справедливості заради, вдома ми теж не залишилися без уваги. За останні 6 місяців у нас вже четверта перевірка державних контролюючих органів, але ми до них ставимося з розумінням, оскільки віддаємо звіт, що підприємство, що відправляє всю продукцію на експорт і претендує на відшкодування ПДВ, нічого хорошого економіці принести не може. Тому, чекаємо новин від рідного уряду, поки що нарощуємо виробництво в Києві і закуповуємо нові верстати та обладнання. Але, якщо новин не буде, то що нам залишиться робити? Будемо виробляти там, де отримаємо найбільш конкурентоспроможні умови для нашої продукції. Як це роблять інші виробники. Інакше ми не виживемо в цьому висококонкурентному світі», – підсумував гендиректор компанії Ярослав Пригара у Facebook.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
