Пластиковый модуль распределительного вала разработала и изготовила группа инженеров, в которую вошли специалисты Института химических технологий Фраунгофера, концерна Daimler и немецкой компании по производству автозапчастей MAHLE Group. Также в проекте участвовали европейские производители пластмасс: бельгийская компания SBHPP/Vyncolit и французская Georges Pernoud Group. Для изготовления прототипа использовали усиленный волокном термореактивный полимер. Несмотря на то, что такой материал в 4 раза уступает по прочности, традиционно используемому алюминию, конструкция получилась не менее прочной. Местах наибольшей нагрузки разработчики усилили алюминиевыми вставками.
Прототип выдержал 600 часов работы в условиях высоких температур, механических и химических воздействий. И показал, что пригоден для использования в современных двигателях внутреннего сгорания. Как выяснилось в ходе тестирования, пластиковый модуль лучше поглощает шум и вибрации. А также способствует снижению выбросов углекислого газа за счет меньшего веса. Плюс, расположенный в верхней части двигателя, он позволяет не только уменьшить массу автомобиля, но и снизить центр тяжести. Кроме того, технология литья позволяет удешевить производство, избежав процесса сборки и значительно уменьшив чистовую обработку. При этом значительно сократятся расходы на электроэнергию, оснастку и оборудование, в частности на формы для литья и трудозатраты. Все это в совокупности позволит снизить стоимость автомобиля.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
