Автомобілям з лелекою на капоті виповнилося 120 років

14 червня 2024, 21:30
Автомобілям з лелекою на капоті виповнилося 120 років

Цього дня 120 років тому інженер Марк Біркігт і підприємець Даміан Матьо заснували компанію з випуску автомобілів. Перший з них був уродженцем Швейцарії, а другий — іспанцем, і тому, не мудруючи лукаво, вони дали своїй фірмі назву Hispano-Suiza, тобто "іспано-швейцарська".

У 1906 році на Паризькому автосалоні були показані два автомобілі Hispano-Suiza з 4-циліндровими моторами, а на наступний рік — продемонстровані і моделі з шістьома циліндрами.

У 1912 році з'явився престижний спортивний автомобіль з двигуном 60 к.с. (3,6 л), створений на базі перегонової моделі. Машина розвивала швидкість до 120 км/год. Цікаво, що вона отримала назву Alfonso XIII на честь короля Іспанії Альфонсо, який захоплювався автоспортом і надавав велику підтримку фірмі.

У роки Першої світової війни компанія почала випускати авіаційні мотори. Надійні та потужні, вони були легшими і дешевшими за німецькі. Емблемою однієї французької винищувальної ескадрильї був лелека, що летить.

І коли її командир – ас Жорж Гюнем, друг Марка — одного із засновників фірми, загинув під час бойового вильоту, то в пам'ять про нього на радіаторах автомобілів Hispano-Suiza стали встановлювати фігурку цього птаха.

У 1919 році, на першому післявоєнному Паризькому автосалоні став сенсацію розкішний автомобіль вищого класу – Hispano-Suiza H6. Через два роки його доопрацьована модель — H6B стала одним із найкращих у світі представницьких авто, надзвичайно популярних у найбагатшої публіки.

Його 6-циліндровий мотор із верхнім розподілвалом був по суті половинкою авіадвигуна V12. Він мав робочий об'єм 6,6 л, а потужність у різних версіях становила 100–135 к.с. Машина розвивала до 150 км/год. Цей автомобіль фірма виготовляла у вигляді шасі, а кузови для нього замовляли індивідуально у найпрестижніших ательє. Загалом було виготовлено 2250 од. моделі H6B і ще 264 машини – моделі H6C (8,0 л; 150 к. с.).

У 1931 році на автосалоні в Парижі викликала фурор модель Hispano-Suiza Typ 68, вона ж J12. Її вважають вершиною технічної думки у світовому автобудуванні початку 30-х рр. На ній було встановлено мотор V12, що явно вів історію від авіаційної. Блоки циліндрів і їхні головки були виготовлені з алюмінію. Водночас кожен блок мав свої власні системи: запалювання, живлення та охолодження. При робочому обсязі 9,4 л двигун розвивав 200 к.с. Максимальна швидкість становила 174 км/год. Цю машину випускали до 1938 року включно.

А ще раніше, в 1936 році з'явився більш значний варіант – Typ 68 bis. Робочий об'єм двигуна довели до 11,3 л, а потужність в стандартному виконанні – до 220 к.с., а з підвищеним ступенем стиснення – до 250 к. с. Згодом було виготовлено 120 таких машин.

Взагалі за всю історію фірми було випущено не так вже й багато легкових автомобілів Hispano-Suiza: близько 6000 в Іспанії і 2600 – на дочірньому підприємстві у Франції. Але зате які це були машини!

Далеко не всі знають, що Іспанське відділення фірми в Барселоні випускало з 1908 року також вантажівки і автобуси – в основному для місцевого ринку. Зокрема, в середині 30-х рр. Вироблялися важкі вантажні автомобілі з дизелями за ліцензією угорської фірми Ganz. А в 1944 році було розроблено безкапотне сімейство «66». Воно стало основою для вантажівок марки Pegaso, випуск яких налагодила державна компанія ENASO, утворена на місці збанкрутілої компанії Hispano-Suiza.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз