Як Август Хорьх створював унікальні автомобілі

Рівно 120 років тому, 10 травня 1904 року Август Хорьх – німецький конструктор та підприємець, один із піонерів, автомобілебудування заснував у місті Цвіккау фірму August Horch & Cie Motorwagenwerke AG. Потрібно сказати, що свій перший автомобіль з двоциліндровим мотором в 5 к. с. він збудував ще раніше – у 1901 році. А потім виготовить і чотирициліндрову машину, на якій вперше в Німеччині застосував карданну передачу замість ланцюгової.

Автомобілі з Цвіккау кілька років мали комерційний успіх. Однак через деякий час Хорьх, не зійшовшись у думках із радою директорів, змушений був залишити фірму. І заснував свою, яка у 1910 році отримала нову назву – Audi.

Тим часом, компанія Horch продовжувала успішно розвиватися. Після закінчення Першої світової війни у її програмі були моделі із шістьма типами двигунів – від 24 к. с. до 80 к. с. 1923 року на фірму прийшов талановитий конструктор Пауль Даймлер – син знаменитого «батька автомобіля» Готтліба Даймлера. У 1926 році він створив цікавий автомобіль Horch 303, який мав 8-циліндровий двигун з двома верхніми розподільними валами.

Наприкінці 20-х років Пауль залишив фірму та її очолив Фріц Фідлер. Під його керівництвом було розроблено нове сімейство 8-циліндрових двигунів з верхнім розподільним валом. А 1932 року пішла в серію розкішна модель «630» з двигуном V12 у 120 к. с. На цей час фірма вже зайняла міцне місце на ринку престижних авто.

Автомобілі Horch, випущені у другій половині 30-х рр. ділилися на дві групи. Першу складали моделі з двигунами V8. Так, модель «830» спочатку мала мотор 3004 см куб. у 70 к. с., але з року в рік ці показники зростали. І в 1938 році у моделі "830В1" вони досягли 3823 см куб. та 92 к. с. Цей автомобіль розвивав 115 – 120 км/год.

Машини другої групи теж оснащувалися «вісімками», але вже рядними. Це були більш потужні та дорогі моделі, часто із замовними кузовами від відомих спеціалізованих фірм. На таких автомобілях роз'їжджали представники правлячої верхівки, великі промисловці, зірки кіно та спорту. Найдорожчий із них був Horch 951A з розкішним кузовом типу лімузин на 6-7 місць. Мотор 120 к. с. (4955 м куб.) розганяв машину до 125 – 135 км/год.

У роки Другої світової фірма випускала стандартні штабні легкові автомобілі середнього та важкого класів, повнопривідні шасі під легкі бронемашини тощо. У 1946 – 1948 роках там випустили 840 тритонних вантажівок H3. Вони мали передню кабіну оригінального дизайну. А бензиновий мотор (6 цил., 4170 см куб, 100 к. с.) запозичили у напівгусеничного БТР Sd.Kfz.251 часів війни.

У 1948 році з'явилася 3,5-тонна капотна вантажівка H3A. Вона уже мала 4-циліндровий дизель (6024 см куб., 80 к. с.), створений на базі довоєнного двигуна фірми Vomag. Цікаво, що задня стінка кабіни та двері були із пластмаси дуропласт, розробленої в НДР.

А в 1957 році почався випуск модернізованої версії - "чотиритонки" Horch H3S в 90 к. с. Але наступного року завод перейменували на «Народне підприємство Заксенринг», а вантажівки відповідно на Sachsenring S4000. І на цьому історія марки Horch завершилась.