Как Ikarus построил автобус с необычным входом

11 жовтня 2020, 14:00
Как Ikarus построил автобус с необычным входом

Сочлененные городские автобусы Ikarus 280-й серии помнят, наверное, многие – эти машины в свое время поставлялись к нам в большом количестве. А вот более поздняя модель - 283 известна уже не так широко: она отличалась оформлением носовой части и сдвоенными задними колесами, без системы подруливания.

Настоящим эксклюзивом является Ikarus C83, который был разработан специально для Колумбии, а точнее для ее столицы – Боготы. Эта модель предназначалась для линии скоростного автобусного сообщения BRT, где машины курсируют по строго выделенной полосе, а посадка-высадка осуществляется с высоко расположенных, как в метро, платформ. В дальнейшем система BRT получила широкое распространение в мегаполисах по всему миру – Стамбуле, Джакарте, Сан-Паулу и др.

Что же касается Ikarus C83, то он внешне отличался дверьми с левой стороны, причем высокорасположенными – примерно в метре от земли. Правда, с правого борта двери тоже были, но только две и одностворчатые – возле водителя и в самой корме.

Еще одна важная особенность колумбийского Ikarus – огромный кожух на крыше. Оказывается, это газовые баллоны для подпольного двигателя, работающего не на дизеле, а на «голубом топливе».

В 2001 году было изготовлено только два Ikarus C83 – один из них поставлен в Боготу, для компании TransMilenio, а другой остался на родине, где был переделан в 4-дверный, для местной эксплуатации.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз