Спеціально для представників преси 4 січня 1965 року відбувся показ новинки — автомобіля Renault 16, який вперше в історії отримав новаторський тоді кузов типу хетчбек. Офіційний дебют цієї машини відбувся пізніше — 10 березня того ж року на престижному Женевському автосалоні. А незабаром модель завоювала міжнародний титул Car of the Year 1966.
Назву хетчбек утворено від двох англійських слів: hatch – "кришка люка" і back — "задній". І справді, завдяки великим заднім дверцятам, фактично вантажного люка в торцевій стінці кузова автомобіль був дуже зручний для завантаження громіздких предметів.

Новаторською рисою машини був і трансформований салон. Якщо задні сидіння зсуваються вперед, корисний об'єм вантажного відсіку збільшується з 346 до 424 л. Водночас на них все ще можна було сидіти трьом. А максимальний корисний об'єм багажника — 1200 л —досягався шляхом демонтажу задніх сидінь.

А щодо механічної начинки, то Renault 16 являв собою передньопривідний автомобіль з 4-циліндровим бензиновим мотором. Блок циліндрів було виготовлено з алюмінієвого сплаву, що в ті роки було рідкістю. У системі охолодження застосовувався вентилятор не з механічним, як зазвичай тоді, а з електричним приводом.

Ще одна важлива новація: генератор змінного струму, який на відміну від традиційного динамо, забезпечував стійке живлення всіх споживачів (фар, склоочисників тощо) навіть на малих швидкостях руху, наприклад у міських заторах.

Гамма двигунів охоплювала чотири агрегати: потужністю 59 к.с. (робочий об'єм 1,5 л), 67 к.с. або 87 к.с. (1,6 л) і топову версію на 93 к.с. (1,7 л). Коробка передач зазвичай була 4-ступінчастою, але на замовлення встановлювалася 5-ступінчаста, пропонувався також і "автомат". Залежно від типу двигуна, максимальна швидкість машини досягала 142 – 170 км/год.

Ще одна цікава особливість моделі: колісна база з лівого боку і з правого розрізнялася на 70 мм. Річ у тім, що в конструкції підвіски коліс із поздовжніми важелями пружними елементами служили поперечні торсіони. Так от, через те, що останні були розташовані один за одним, і виникла різниця в розмірі колісної бази: ліворуч — 2650 мм, а праворуч — 2720 мм.

Автомобілі Renault 16 протрималися на виробництві ні багато ні мало 15 років — до 1980 року було виготовлено загалом 1 млн 851 тис. 502 од. Виробляли їх переважно на заводі в Сандувіль, а меншу частину "тиражу" виготовляло підприємство в місті Флінс. Примітно, що великовузлове складання моделі здійснювалася в низці країн: Алжир, ПАР, Австралія, Канада, Ірландія, Мадагаскар, Марокко, Філіппіни, Португалія, Венесуела, Югославія тощо.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію