Нужно сказать, что в нашей стране в 30-е гг. автопром особо не баловал потребителей седельными тягачами для работы с полуприцепами. Предпочтение отдавалось автопоездам в составе бортового тягача с одно- или двухосным прицепом. В 1935 – 41 гг. было выпущено всего 221 седельный тягач на базе «трехтонки» ЗИС-5. А на Ярославском автозаводе такие машины вообще не выпускали.
Поэтому представляет особый интерес фотография с седельным тягачом ЯГ-4, сделанная на улицах столицы в конце 40-х гг. и опубликованная в Фейсбук группой Киев автомобильный - история. На ней машина изображена с одноосным полуприцепом для перевозки труб. Скорее всего, автомобиль был переоборудован в седельный тягач в одной из ремонтных автобаз.
Выпуск 5-тонных грузовиков ЯГ-4 начался в январе 1934 года. Они были оснащены двигателем типа ЗИС-5 и коробкой передач от этой же «трехтонки». Данный 6-цилиндровый агрегат имел рабочий объем 5555 см куб. и развивал 60 л. с. Однако этой мощности было недостаточно, поэтому максимальная скорость не превышала 40 км/ч.
Для середины 30-х гг. это была уже явно устаревшая машина. Система охлаждения оказалась малоэффективной. Двигатель установили слишком низко и его вентилятор мог охлаждать как следует лишь нижнюю половину радиатора. Что касается трансмиссии, то главная передача имела архаичные прямозубые шестерни, причем не шлифованные. Да и контроль качества нарезки их был недостаточен. В итоге редуктор заднего моста издавал при движении сильный гул.
Рулевое колесо диаметром в полметра поворачивать было нелегко: это мог делать только весьма сильный водитель. Тормоза имели механический привод и тоже требовали больших усилий. Деревянная кабина сильно расшатывалась, стеклоочистители работали плохо. Всего в 1934-36 гг. было выпущено 5 346 автомобилей ЯГ-4, в том числе 525 шасси.
В мае 1936 года им на смену пришли грузовики ЯГ-6. Однако коренных изменений в них сделано не было. Тем не менее, производство машин типа ЯГ-6 было окончено лишь в 1943 году, когда завод перевели на выпуск гусеничных тягачей. Всего было выпущено 8 132 автомобиля ЯГ-6/ЯГ-6А.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
