Какие только раритетные автомобили сегодня не встретишь в объявлениях о продаже. Как вам такая амфибия – БАВ-485, она же ЗИЛ-485, серийный выпуск которой начался почти семь десятилетий назад. Сегодня эту машину, переделанную в пассажирский экскурсионный транспорт, с новым двигателем IVECO в 170 л. с., продают в албанской столице – городе Тирана за 49 900 евро.
В объявлении указано, что первая регистрация данного БАВ-485 датирована январем 1950 года. Однако это далеко не так, ведь серийное производство амфибии развернули только в июле 1952 года на московском заводе ЗИС (позднее ЗИЛ).
Самое интересное, что машину разработали в Украине – на Днепропетровском автомобильном заводе, под руководством главного конструктора Виталия Грачева. Машину ДАЗ-485 подготовили к серийному производству в 1951 году, но из-за перепрофилирования днепропетровского автозавода в ракетостроительный (ЮМЗ), серийный выпуск перенесли на ЗИС. С 1952 по 1959 г было выпущено 2005 машин, а затем еще 24 на Брянском автозаводе.
Теперь несколько интересных фактов о БАВ (Большой Автомобиль Водоплавабщий) модели 485. Это был первый советский трехосный плавающий автомобиль. Машина впервые в СССР получила систему регулирования давления в шинах. Что же касается стального сварного кузова, то он был очень похожим на корпус американской амфибии GMC DUKW-353, которая получила широкое распространение во времена Второй мировой.
БАВ-485 был построен на шасси ЗИС-151 (6х6) и изначально комплектовался 110-сильной 5,55-литровой «шестеркой» ЗИС-123, применяемой на БТР-152. Амфибия имела грузоподъемность 2500 кг на суше и 2900 кг на воде и могла перевозить до 28 человек десанта. Интересно, что в отличие от американского аналога, в корме имелся откидной борт, что облегчало посадку-высадку, а также погрузку-разгрузку.
Снаряженная масса амфибии составляла 7150 кг. Максимальная скорость по дороге с твердым покрытием – 73 км/ч, а на воде – 10,7 км/ч. Запас хода по топливу на суше был до 690 км, а на воде – 70 км.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію
