В історію вітчизняного автомобілебудування 1 березня 1967 року увійшло як дата початку серійного виробництва моделі ЗАЗ-966В. Як відомо, промисловий випуск перших у країні мікролітражок – ЗАЗ-965 розпочався на Запорізькому автомобільному заводі у жовтні 1960 року. Але вже в перші місяці його конвеєрного життя конструктори почали думати про досконалішу модель. І рівно через рік після старту автопервістка, у жовтні 1961-го, на ВДНГ у москві була представлена нова, поки що дослідна модель ЗАЗ-966.
На початку 60-х років у західному автомобілебудуванні намітилася тенденція переходу від заокруглених форм до раціонально-рублених. І запорізькі дизайнери чітко вловили ці віяння.
Віддали вони належне й модному на той час мотиву: глибокі виштамповки тяглися вздовж бортів, утворюючи ніби канал для руху повітря, який потім надходив у спеціальні забірники, розташовані в районі задніх коліс. У ЗАЗ-966 ці «кишені» виступали досить помітно, за що він згодом й отримав прізвисько «вухатий». Такі вуха вдало поєднувалися із круглими задніми ліхтарями, які, до речі, теж входили у моду.
Серійний випуск цієї моделі планували розпочати десь у другій половині 1962 року. Але не так сталося, як гадалося. Доведення автомобіля, створення технологічного оснащення для нового кузова вимагали чималих капіталовкладень. Однак союзне міністерство автомобільної промисловості не балувало грошима український завод, воліючи підгодовувати насамперед своїх улюбленців – ГАЗ, ЗІЛ та МЗМА.
Тож виробництво у Запоріжжі було підготовлено майже повністю до літа 1966 року. Але й тут не обійшлося без затримки: всемогутній мінавтопром ніяк не міг визначитися з ціною нового виробу, не передбачив покриття витрат підприємства та його подальшого фінансування в потрібному обсязі для освоєння виробництва цієї моделі. Не все було благополучно і з суміжниками. У результаті замість записаного у міністерських планах ІІІ кварталу 1966 року новий «Запорожець» стартував на конвеєрі лише 1 березня наступного, 1967 року.
Перший серійний "вушастик" позначався як ЗАЗ-966В ("тимчасовий"). На ньому стояв конструктивно той самий мотор МеМЗ-966В, що й на пізній версії ЗАЗ-965А, робочим об'ємом 887 см куб. Однак ступінь стиснення була збільшена з 6,5 до 7,2. Внаслідок цього потужність зросла з 27 до 30 к. с. Тут застосовувалися новий карбюратор К-125 та новий інерційно-масляний очищувач повітря.
Установка цього двигуна була задумана як тимчасовий захід. І вже наступного року пішла в серію куди досконаліша модель – ЗАЗ-966, тобто без індексу «В». Робочий об'єм нового двигуна – МеМЗ-968 становив 1196 см куб., а потужність вже 40 к. с. Але недаремно тоді жартували, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. І паралельно з цією новинкою продовжувався випуск первістка – дешевшого ЗАЗ-966В, аж до 1973 року включно. Усього було зроблено близько 275 тис. автомобілів сімейства 966.
-
Ретро 15 липня 2026 21:00Як Opel відновив випуск вантажівок Blitz -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]
