Як автомобіль ЗАЗ другого покоління готували до виробництва

В історію вітчизняного автомобілебудування 1 березня 1967 року увійшло як дата початку серійного виробництва моделі ЗАЗ-966В. Як відомо, промисловий випуск перших у країні мікролітражок – ЗАЗ-965 розпочався на Запорізькому автомобільному заводі у жовтні 1960 року. Але вже в перші місяці його конвеєрного життя конструктори почали думати про досконалішу модель. І рівно через рік після старту автопервістка, у жовтні 1961-го, на ВДНГ у москві була представлена нова, поки що дослідна модель ЗАЗ-966.

На початку 60-х років у західному автомобілебудуванні намітилася тенденція переходу від заокруглених форм до раціонально-рублених. І запорізькі дизайнери чітко вловили ці віяння.

Віддали вони належне й модному на той час мотиву: глибокі виштамповки тяглися вздовж бортів, утворюючи ніби канал для руху повітря, який потім надходив у спеціальні забірники, розташовані в районі задніх коліс. У ЗАЗ-966 ці «кишені» виступали досить помітно, за що він згодом й отримав прізвисько «вухатий». Такі вуха вдало поєднувалися із круглими задніми ліхтарями, які, до речі, теж входили у моду.

Серійний випуск цієї моделі планували розпочати десь у другій половині 1962 року. Але не так сталося, як гадалося. Доведення автомобіля, створення технологічного оснащення для нового кузова вимагали чималих капіталовкладень. Однак союзне міністерство автомобільної промисловості не балувало грошима український завод, воліючи підгодовувати насамперед своїх улюбленців – ГАЗ, ЗІЛ та МЗМА.

Тож виробництво у Запоріжжі було підготовлено майже повністю до літа 1966 року. Але й тут не обійшлося без затримки: всемогутній мінавтопром ніяк не міг визначитися з ціною нового виробу, не передбачив покриття витрат підприємства та його подальшого фінансування в потрібному обсязі для освоєння виробництва цієї моделі. Не все було благополучно і з суміжниками. У результаті замість записаного у міністерських планах ІІІ кварталу 1966 року новий «Запорожець» стартував на конвеєрі лише 1 березня наступного, 1967 року.

Перший серійний "вушастик" позначався як ЗАЗ-966В ("тимчасовий"). На ньому стояв конструктивно той самий мотор МеМЗ-966В, що й на пізній версії ЗАЗ-965А, робочим об'ємом 887 см куб. Однак ступінь стиснення була збільшена з 6,5 до 7,2. Внаслідок цього потужність зросла з 27 до 30 к. с. Тут застосовувалися новий карбюратор К-125 та новий інерційно-масляний очищувач повітря.

Установка цього двигуна була задумана як тимчасовий захід. І вже наступного року пішла в серію куди досконаліша модель – ЗАЗ-966, тобто без індексу «В». Робочий об'єм нового двигуна – МеМЗ-968 становив 1196 см куб., а потужність вже 40 к. с. Але недаремно тоді жартували, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. І паралельно з цією новинкою продовжувався випуск первістка – дешевшого ЗАЗ-966В, аж до 1973 року включно. Усього було зроблено близько 275 тис. автомобілів сімейства 966.

Також читайте:

ЗАЗ-968М – цікаві факти з історії автомобіля-довгожителя